З кожним днем все більше охочих долучаються до екскурсій у простори Музею на Поштовій площі, які проводяться щодня о 15:00 та 18:00. Серед відвідувачів – кияни, приїжджі з інших міст України та навіть іноземці, що із великим зацікавленням відправляються у стародавню подорож до часів Хрещення Київської Русі. Зараз там можна побачити унікальних представників флори тисячолітньої давнини, які ростуть прямо посеред древніх кварталів. Знай.ua відвідали “родичів” старовинних сімейств, цікавих подробиць, що не піддавалися масовому розголосу та дізналися, у якому стані зараз перебувають знайдені тут під час трирічних розкопок реліквії.
Перегляньте також:
- У Шумську відкрили виставку «Боротьба за незалежність»
- Цієї ночі ППО знищила всі безпілотники рф, які атакували Київ
Колекція насіння ХІ – ХІІ століть та нумізматичні скарби
Першим, що бачать учасники екскурсій, що потрапляють до історичної частини ділянки, є об’єкти побудування середньовічного міста протягом майже тисячолітнього періоду. Вершиною “шару” старовинних забудов стали забудови XV — XVIII століть, потім – XII — XIII.
Втім, під землею знаходиться ще один “прошарок”. Справжнє відкриття вдалося зробити завдяки 3-D скануванню та шунтуванню – було виявлено, що об’єкти часів Київської Русі почали з’являтися на Поштовій площі з рівня 5, 5 – 6 м від сучасної поверхні. На цій глибині вдалося зафіксувати ділянку цілого прибережного міського парку, площею у понад 1300 кв. м. Виявилося, що горизонти забудови, датованої другою половиною ХІ віку, нижче залягають ще давніші горизонти – очевидно, Х століття.
Разом з тим відвідувачі можуть на власні очі побачити і представників старовинного царство живої природи.
“В декількох місцях ростуть прямі “нащадки” саме тих видів грибів, що існували і росли тут у часи ХІ – ХІІІ віків. Деякі з них посходили цілими родинами, деякі види по 1 – 3 одиниці”, – розповідає голова правління ГО “Громада Андріївський узвіз” Євгенія Фельдман, що разом з іншими активістами не покидає пункт чергування з початку місяць з початку безстрокової культурної акції “Музей на Поштовій”.
Окрім цього, фахівцями зібрана ціла колекція насіння ХІ – ХІІІ віків. Наразі дослідження ще не завершено, тож назвати точну кількість спеціалісти поки не можуть.
Серед кількох сотень нумізматичних знахідок, предметів військового, культового та побутового призначення фахівці відмічають унікальну невеличку мідну пластинку-нашивку з гравійованим зображенням вельможі високого стану – у ньому легко впізнається канонічний портрет польського короля і Великого князя литовського Стефана-Баторія ІІІ, що правив у 1574 – 1586 роках.
“Хрещатицькі ворота” 998 року, прикраси і печатки синів Ярослава Мудрого
Під час розкопок археологам відкрилися картинки фундаментальних перебудов транспортної міської структури та дренажно-водогінної системи, яка у ХVІІ – ХІХ століттях убезпечувала прилеглі схили від руйнівних ерозійних процесів. Вдалося зафіксувати також елементи міських фортифікаційних споруд у вигляді дерев’яно-земляної стіни та оборонної вежі, яка виконувала роль в’їзних воріт до міста.
“Була виявлена підвалина цієї вежі, котра, згідно писемних джерел, носила назву “Хрещатицькі ворота”. Цей давній топонім фіксував ймовірне місце хрещення киян влітку 998 року, ініційоване князем Володимиром Святославовичем”, – відзначає Євгенія Фельдман.
Масовими є предмети у вигляді обручок, браслетів та намиста. А серед знахідок із кольорових металів – це персні й каблучки, наперстки, ґудзики, деталі поясного набору, кінської збруї та інші. Кількість керамічних знахідок становить понад 500 одиниць. Серед виробів із чорних металів рідкісними є заклепки для скріплення елементів суден, наконечники стріл, ножі, ножиці, оковки лопат, зубила, підкови та інше спорядження.
“Особливої уваги заслуговують невеличкі свинцеві кружальця із написами, портретними зображеннями та символічними знаками, відтиснутими з обох сторін. Вони вважаються атрибутом паперових і пергаментних офіційних актів у вигляді грамот. Їх також називають актовими печатками-буллами, що свідчили про набуття документу державного статусу – загалом в колекції близько 30 одиниць”, – підкреслює голова правління ГО “Громада Андріївський узвіз” Євгенія Фельдман.
Попередній аналіз цих археологічних раритетів засвідчив приналежність частини з них до двох княжих сімей: синів Ярослава Мудрого Ізяслава Ярославича, а також Всеволода Ярославича, засновника однієї з найбільших впливових княжих династій Київської Русі.
Заборгованість археологам та відсутність місця для музеєфікації
Археологічні розкопки з вивчення історичної місцевості, що тривали з 2014 року, були припинені навесні минулого року. Причиною стала відсутність фінансування. Інвестор, який з початку проведення робіт виділяв на це кошти, заявив про відсутність грошей на фінансування дослідження. До речі, за останні кілька місяців своєї роботи археологи так і не отримали компенсації.
“Зараз археологи звертаються до інстанцій, щоб розкопки були відновлені – тоді ми зможемо відтворити більш точніші деталі знайдених забудов, тонкощів планування кварталів та більш глибинно вивчити знахідки. Нині вже відгукнулося чимало експертів навіть з інших країн на підтримку цього питання”, – відзначає Євгенія Фельдман.
Ще однією проблемою стала відсутність фахової установи, де мають зберігатися знайдені знахідки. Наразі в Україні відсутні спеціальні установи для здійснення кваліфікованої консервації і музеєфікації виявлених артефактів.
Впродовж чотирьох років міська влада так і не спромоглася вирішити дане питання, тож практично всі цінні скарби перебувають фактично під відкритим небом.
“Ця проблема є досить критичною – особливо, це впливає на дерев’яні частини історичних споруд. Незважаючи на те, що ми максимально огорнули об’єкти, дерево починає потроху трухлявіти”, – зауважує голова правління ГО “Громада Андріївський узвіз”.
Та нарешті, 21 червня з’явилося хоч якесь просвітлення – Київрада прийняла рішення “Про організаційно-правові заходи щодо збереження пам’ятки археології місцевого значення “Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в місті Києві та музеєфікації об’єктів культурної спадщини”. Воно передбачає створення комунального закладу “Центр консервації предметів археології”, а те, яким він буде, вирішуватимуть експерти музейної справи, історики, архітектори та археологи. У новоствореному КП працюватимуть спеціалісти, які переймуть міжнародний досвід.
Ще одним кроком до вирішення існуючої небезпеки руйнації древніх артефактів стало доручення Верховної Ради уряду вжити необхідних заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі та створити там національний музей. Додатком до цього рішення стало доручення про занесення об’єкт культурної спадщини “Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва” до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією пам’ятки національного значення.
Однак, казати про те, що вже у найближчому майбутньому все це буде виконано, зарано – жодних конкретних строків поки висунуто не було.
Анна Редька
