Водій автобуса «Тернопіль-Ланівці», 67-річний Михайло Бігельфер, попросив вибачення в онкохворого бійця, з яким напередодні трапилось непорозуміння. Чоловік, який все свідоме життя працює водієм автобуса, каже, що подібного ніколи не мав. І конфлікту з ветераном війни не було. Але незважаючи на це, перепросив чоловіка особисто. І публічно приносить вибачення як бійцеві, так і його родині, – пише 20 хвилин.
Нагадаємо, водій автобуса відмовився везти онкохворого бійця, який 9 місяців провів на передовій. Інцидент трапився 22 липня і про нього у соцмережах повідомила невістка бійця.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Родина водія рейсового автобусу «Тернопіль-Ланівці» дізналась про інцидент з Інтернету. Сказати, що були шоковані – нічого не сказати, переконує донька водія пані Інна.
– Побачила це все, в т.ч. образливі слова в інтернеті, – каже пані Інна. – Передзвонила до батька. Той теж був в шоці. Каже – ніякого конфлікту не було. І з автобуса бійця не виганяв. Це було непорозуміння! Проте хочу від імені нашої родини публічно вибачитись і перед АТОвцем, і перед його родиною у разі, якщо образили ветерана війни.
І на підприємстві, де працює з 1974 року, і в оточенні пана Михайла за нього говорять лише добре. І стверджують: сам возив людей на Майдан, чим міг – підтримував і майданівців, і АТОвців. Ніколи ні з ким не конфліктував. А на роботі донедавна мав лише подяки і грамоти.
За інцидент, чи як зараз його називають обидві сторони «прикре непорозуміння», водій говорить неохоче. Проте стверджує: коли ветеран зайшов до салону, поцікавився, куди він їде. Той відповів – до Ланівців. Інших пасажирів до цього райцентру не було. Тому водій сказав, що навряд в такому випадку поїде до Ланівців. АТОвець вийшов. На цьому все. Не було ні сварок, ні конфліктів, ні скандалів. І вкотре наголошує: із салону не виганяв.
Чоловіки вже спілкувались після інциденту. Один попросив вибачення, інший – пробачив. І дійшли згоди, що це було непорозуміння.
Ірина БЕЛЯКОВА