Зазвичай, Болгарія у багатьох асоціюється із країною сонця. А вислів «Сонячна Болгарія» – це вже як усталена візитівка. Однак мені пощастило побачити цю балканську країну іншою – в обрамленні злив і пронизану теплими літніми дощами, майже як зараз на Тернопіллі. Тож майже щодня доводилось брати із собою легеньку куртку, яку дала мені похресниця Благомірка, оскільки у моїй валізі, як і годиться, були спаковані літні речі винятково для сонячної країни. До слова. В одному телевізійному репортажі місцева журналістка звернулась до глядачів із несподіваним запитанням: «Куди зникло літо? (Къде лятото изчезна?)”. Добираючись потягом від Шумена до Софії (а це майже 6 годин) крізь безліч гірських тунелей, була вражена бурхливими річками, які вийшли з берегів і подекуди завдали чималої шкоди, особливо тим селам, які знаходяться в долині. Цьогоріч кінець червня і початок липня тут незвичні для цієї пори року, через те поля і луки сяють справжніми оксамитовими барвами, а не висохлим різнотрав’ям, як зазвичай. У потязі надзвичайно комфортно: через скляні двері видно все довкола. Таке відчуття, що ти знаходишся у якомусь кінопалаці під час перегляду фільму із серії «діскавері» про природу, у форматі 3D. Іноді здавалося, що розбурхана (від великої кількості води) річка Іскир намагається бігти наввипередки із потягом. Вона то зникала у лісовій гущавині, то з’являлася біля підніжжя гори і ніби затихала… Мальовничі картинки безупинно миготіли за вікном: десь я це вже бачила, тільки от де?
Дивовижа! Але в одній місцині річка несподівано розділилася на два рукави і нагадала Дністровську рів’єру поблизу Заліщиків, в іншому – це було продовженням Карпат, а ще в іншому – вигулькнув майже Гімалайський кряж, тільки без снігових вершин. Річка Іскир (притока Дунаю) супроводжувала нас до самої Софії. А перед самісінькою столицею врапт здрібніла і щезла невідомо де. Тільки тут я зрозуміла таємничу велич і могуть Дніпра, який додає чарівливого шарму українській столиці. Київ має Дніпро, Софія має Вітоша, гірський масив, найбільша вершина поблизу Софії, де знаходиться аж чотирнадцять монастирів. У кожного міста своя ні з чим незрівнянна «родзинка». Тільки мандруючи іншими світами, починаєш це розуміти і ще більше цінувати своє, бо його особливість у тому, що воно – рідне.
Перегляньте також:
- Всі пільги на проїзд залишаються: у Тернополі змінюється тариф на транспорт, який не буде більший, ніж в містах заходу України
- Під час довгих відключень світла більше 17 годин воду отримає лише частина тернополян, – ЗМІ
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/f41edf5e0f30a25c20a0f3797b0e4ed9.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/0b71adbcfa793f741d2c24fb025b7f9d.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/ba443571089a57fe7c69c763dd1b3191.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/aeef431444459119ae5c586924fcb22b.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/97c250786d92c5e5beafdbe401bc3f7b.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/1beebf55c33f89a5d4c7ae22c7f31b63.jpg)
![null](https://admin.tenews.te.ua/uploads/full_size/2018/07/21/8b0c1f1420a76ffd8f925888d412d82d.jpg)