– Бджолі треба низько вклонитися,- після щирого рукостискання по-філософськи розмірковує відомий на Тернопіллі пасічник ТОВ «Агрокомплекс» с. Дубівці Тернопільського району Василь Дольний. У напоєному густим ароматом жнивного поля повітрі, на узліссі урочища, на кожному сантиметрі простору відчувається незрівняний запах меду. Квітковий, каже пан Василь, ми з помічником Володимиром Починком уже зібрали червні брали взятки з квіток липи. соняшника. а тепер з гречки. Медозбір видався на славу. Цього року Василь Тарасович зібрав з кожної бджолосім’ї 15-17 кілограм цілющих кристалів здоров’я.
Господар, бачу, задоволений своєю роботою. Нині він обслуговує понад 120 бджолосімей. Доглядає разом з помічником пасіку, а радше пасічне господарство, що розміщено в лісовому урочищі «Дубівці» з 1980 року.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
– Гарно на вашій солодкій і цілющій господарці, – кажу директору багатогалузевого сільгосппідприємства ТОВ «Агрокомплекс» Григорію Пінязю.
Він із задоволенням приймає похвалу й переадресовує її пасічникам. Охоче розповідає, що у цьому році посіяли чимало гектарів гречки, багаторічних трав та інших медоносних культур. Та й фруктових садів в селах Дубівці, Ігровиця, Стегниківці й Добриводи є вдосталь. Крім того. маленькі й невтомні трудівниці не забувають і про узлісся.де медоносять квіти ожини. диких яблунь, груш, черешень і вишень.
Фото: Ярослав Бачинський
Пан Василь, як кажуть, світла і чесна людина, з бджолярського роду. Зясувалося, в розмові з ним, що не всі божі комахи однакові. У Василя Тарасовича на пасіці дубівецького сільгосппідприємства є і місцеві комахи, і українська степова і карпатські – з рябим тільцем. Трапляються й такі собі бджоли – злодії: нападають на вулики, вбивають охорону й викрадають мед. Але це буває рідко, лише тоді, коли немає медозбору.
Василь – бджоляр з діда-прадіда, хоча й спеціальну освіту з догляду за цілющими комахами також отримав. Після армійської строкової військової служби закінчив річну школу бджільництва у Києві. Уже 30 років пасічникує. Його дід Пилип був знаним на всю округу пасічником. сам виготовляв дуплянки, рамки, необхідне приладдя та обладнання, медогонки тощо. Знав декілька десятків рецептів лікування недуг і давав поради людям. Батько Тарас розповідав, як лікує мед і цілий» букет» похідних продуктів бджільництва- це безмежна комора здоров’я. сили й наснаги. Дідусеву батьківську дорогу нині торує онук, син згадуючи його науку й таїни поважного ремесла.
Ярослав Бачинський
