«Зазвичай, книги як діти. Вони з’являються на світ і починають жити своїм життям. У них не тільки окремішне життя, а навіть доля. Книги, як і люди, мають довгий або короткий вік» – каже тернопільська письменниця Валентина Семеняк. Торік із її дитячою книжкою «Хто загубив усмішку?» в медіа – лабораторії ПК «Березіль» зробили справжнє диво – аудіо версію. Нещодавно «усмішка» отримала друге народження в перекладі болгарською мовою.
«Кой си изгуби усмивката?» – так звучить відтепер назва дитячої книжки, яка щойно «народилась» у Шуменському видавництві «Простар Пъблишинг» (Болгарія). Видання щедро проілюстроване яскравими і барвистими малюнками. Їхня авторка – молода талановита болгарська художниця Адріана Хрістова. Враженнями від роботи над книгою ділиться перекладачка Благоміра Костова: «Від сьогодні у моєму перекладацькому проекті українська Бджілка – найулюбленіше слово. З цієї книжки я почерпнула особливу мудрість-знання про те, що наше серце подібне до квітки і його, як і квітку, повсякчас треба «поливати»… любов’ю. А ще мені припало до душі інше українське слово – лагідність. У мене з’явилось особливе відчуття, що українська мова дуже стародавня, вона подібна до болгарської. З величезним задоволенням я мандрувала сюжетною лінією казки, була сама маленькою дівчинкою, яка з нетерпінням чекала – чим закінчиться ця казкова історія?»
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Недарма кажуть, що перекладач це ще й творець, адже щоб відчути глибоку семантику слова, не достатньо філологічних знань, треба більше – мати особливий інтуїтивний внутрішній слух (майже камертон), аби вихопити з інформаційного невидимого віртуального простору якраз те слово-відповідник, яке необхідне на дану мить. Направду це віртуозне мистецтво. Працюючи над казкою, – згадує Благоміра, – у тексті траплялись певні труднощі, коли доводилось добряче помізкувати, перш ніж зробити остаточний переклад. Наприклад, слово «ромашка». У Болгарії ця квітка називається маргаритка. Тут вже як не крути, як не верти, а треба враховувати особливості і специфіку даної території. Труднощі були і зі словом «комаха». Адже за текстом «вгорі кружляла велика смугаста комаха» (мова про бджілку) болгарською комаха – це муха… Відповідно, бджілка – ніяк не може бути мухою. Отож, хто б там що не казав, а перекладацька робота то велика ювелірна праця.
Презентація книги відбулася у «Дитячому відділі» міської бібліотеки Шумена. На свято новонародженої книги завітали дітлахи з місцевого дитячого садка, бібліотекарі, педагоги. Перекладач Благоміра Костова представила авторку книги, читала присутнім уривки з казки. Усі дуже втішились, коли з’ясувалось, що ім’я одного з головних персонажів – Пчелічка (Бджілка Мирка), має таку саму назву, як і дитячий садок – «Пчелічка».
Директорка вищезгаданого видавництва Ольга Костова вважає, що початок проекту болгаро-української книжки стартував успішно. Наступні презентації відбудуться у бібліотеках Софії на початку нового навчального року. Видавництво запускає у роботу ще дві дитячі книги Валентини Семеняк – «Бурмотійко і Даринка» та «Баба Сяба». Це добрі книжки, які потребує сучасний світ. До слова, вихователям Шуменського дитсадка настільки сподобалась казка тернопільської письменниці, що вони вирішили незабаром поставити з дітками виставу «Кой си изгуби усмивката?».
Дарина Колосок
