Нещодавно у міській раді Тернополя відбулася презентація результатів аудиту медичних закладів міста, проведеного авторитетною громадською спілкою «Реформи здоров’я». Це перший крок до створення ефективної моделі функціонування закладів охорони здоров’я у Тернополі в умовах хронічного недофінансування сфери з центрального бюджету. Це фактично новий етап медичної реформи «знизу», який має на меті зберегти систему охорони здоров’я Тернополя під час загальноукраїнської реформи «зверху».
80% тернополян звертаються за меддопомогою вторинної ланки
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
У заході взяли участь магістр Національної академії державного управління при Президентові України Володимир Короленко, голова громадської ради Аркадій Шульга, голова громадської організації «Медична варта», заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, начальник охорони здоров’я та медичного забезпечення міської ради Ростислав Левчук та керівники комунальних медичних закладів міста.
Зі слів Ростислава Левчука, аудит тернопільських закладів охорони здоров’я був проведений у зв’язку з недостатнім фінансуванням медичної сфери з державного бюджету, адже дефіцит бюджету лише для лікувальних закладів нашого міста у 2018 році складе приблизно 70 млн грн. Відтак, аудит повинен допомогти створити ефективну і сучасну модель функціонування закладів охорони здоров’я Тернополя.
«На рівні країни активно триває реформа галузі первинної ланки. Проте у Тернополі, після проведення аудиту, виявили, що близько 80% тернопільських пацієнтів звертаються не за первинною медико-санітарною допомогою, а на вторинну ланку, що веде до нераціонального використання ресурсів», – підкреслив Ростислав Левчук.
Лікарі та медичний персонал збережуть свої робочі місця
Також начальник управління охорони здоров’я міської ради заявив, що реформа не вплине на якість медичних послуг. «Тому першими кроками, після отримання результатів аудиту, буде оптимізація мережі та галузі загалом, а також оптимізація ресурсного забезпечення для раціонального використання коштів, але без втрати якості надання медичних послуг та зі збереженням робочих місць для персоналу», – уточнив він.
Експерт Володимир Короленко після проведеного аудиту розповідає, що аналіз госпіталізації тернополян демонструє надлишкову кількість ліжок вторинної ланки медичної допомоги, що потребує скорочення або перепрофілювання (щонайменше 170 ліжок є у надлишку).
«Відповідно до даної ситуації та, враховуючи територіальну компактність міста, раціональним рішенням буде перепрофілювання існуючих закладів охорони здоров’я в заклади більш загально-терапевтичного та загально-хірургічного профілю, – коментує Володимир Короленко. – Доцільним також буде сконцентрування педіатричної допомоги для населення міста та області в єдиному медичному центрі».
Важливими напрямками реформи також є впровадження інформаційних технологій таких, як електронна черга та електронний облік, що дозволить економити кошти; сприяння розвитку відновного лікування, зокрема реабілітації після гострих станів; а також розвиток страхової медицини як основи фінансування медицини, прийнятої у більшості європейських країн.
Тернопіль змушений самостійно фінансувати медицину та освіту
Між тим, міста опинилися сам на сам з проблемою фінансування медичної сфери та освіти. Ще при формуванні бюджету 2018 року, наприкінці 2017, окремі народні обранці звертали увагу на недофінансування освітньої субвенції на 4,5 млрд грн, а медичної приблизно на 7 млрд грн.
Тож не дивно, що вже у 2018 році місцеві бюджети опинилися на межі виживання. Їм знову бракує коштів на підтримку освіти і медицини. І на місцях таку проблему передбачали. Ще 16 березня цього року міська рада Тернополя, наприклад, зверталася до уряду та відповідних міністрів з проханням виконати свої бюджетні зобов’язання.
При цьому у рамках децентралізації у 2018 році передані на місця доходи складають 394,1 млн грн, а передані видатки 664,4 млн грн. Тобто видатків у два рази більше. Додаткова потреба на виплату лише заробітної плати вчителям і медикам, з Державного бюджету складає 87,0 млн грн. Аналогічна ситуація з фінансування профтехосвіти. У 2017 на утримання ПТУ з держбюджету було передбачено 29,7 млн грн, а місто витратило 57,5 млн грн. У 2018 році цифри зросли. З держбюджету виділено 31,5 млн грн, але місто витратить 68 млн грн. І ці потреби мали б покривати саме з державного бюджету.
Тому міська рада Тернополя змушена шукати всі можливі шляхи для оптимізації роботи сфери освіти та охорони здоров’я. Щоб були збережені всі робочі місця, а громадяни отримували належні послуги.
Віра Сотник
