Козаки й Україна очима чужинців
Найперше, тут слід згадати «Опис України» військового інженера та картографа французького походження Гійома Левассера де Бопляна, який з 1630 по 1648 рік перебував на польській службі на території тодішньої України, що була під Польщею. Цей чолов’яга зробив багато чого, наприклад, створив перший варіант генеральної карти України 1639. Ця рукописна карта міститься в рукописному атласі Ф. Гетканта і на ній відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 острови, 13 порогів, 4 лісів, 2 назви морів. Нині зберігається у Військовому архіві у Стокгольмі. Перше видання Генеральної карти України було виконане славетним голландським гравером Гондіусом (В. Гондом) і надруковане у Данцігу 1648 року. На карті відображено 1 293 об’єкти, у тому числі 993 назви населених пунктів та 153 назви річок.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
Цікаві та смішні факти про козаків (Частина 1)
А серед військових об’єктів, які збудовані за його проектом для поляків, йому належить слава відбудови Кодацької твердині, яку раніше зруйнували козаки. За переказами, спостерігаючи ту будову, отаман Сірко мружив очі, зле посміхався та бубонів: «Так, так, ну, ну, будуйте, ляхи, будуйте… Та знайте, що немає нічого на світі такого, збудованого людськими руками, щоб його ті ж руки не зруйнували». Як показала історія – так і сталося, Сірко вщент вдруге зруйнував із своїми козаками ту фортецю та так, що її більше ніхто й не відновлював.
В «Описі України» Боплян описував на своє розуміння те, що бачив з природи, життя та побуту українців. Все ж, думається, що той чоловік був з великою фантазією і багато чого в тій писанині загнув, по простому кажучи. Бо інакше й не поясниш додатки до тієї книженції, які в 2-3 рази за об’ємом перевершують самий зміст писаки і де українські та зарубіжні науковці різних рангів, в тому числі й академіки, дають виправлення з поясненнями. Та хай там вже, але з дечого можна посміятися. Наприклад, Боплян твердить, що у ті часи українські дівчата першими залицялися до хлопців і їх батьки сватали молодця. А про український весільний обряд того часу він загнув таке, як ото Микола Миклухо-Маклай писав про туземців чи як є в анекдотах про чукчів: під час шлюбної ночі вся родина мала спостерігати як проходить процес втрати молодою цноти, а молодий після цього мав продемонструвати ще й докази.
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Невелика частка української та козацької лайки.
Взагалі, система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.
Наш народ, слава Богу, хоч і не такий знаний у цім, як північні «брати», але також дещо вміє.
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Матюки українські, козацькі – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту.
Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її, широко користуйтесь нею в побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий український матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова козацька безневинна лайка!
Тож: Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони повиздихували!
А добра б тобі не було…
А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
А щоб тобі чорне було…
А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
А щоб твоєю мордою просо молотили…
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоби твоя срака по шву розійшлася…
А щоб ти щастя не знав…
А щоб ти луснув…
А щоб тобі заціпило…
А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
А щоб тобі заклало…
А щоб ти не діждав…
А щоб ти всрався, як маленький був…
А щоб тебе мама народинала назад…
А щоб вам пусто було…
А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
А щоб тебе грім побив…
А щоб тебе злидні обсіли…
А щоб йому голова облізла…
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
А щоб ти падло дристало та й дристало…
А шоб тобі булька з носа вискочила…
А щоб тебе муха вбрикнула…
А шоб тебе колька сколола…
А щоб тобі курка на ногу наступила…
А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
А щоб тобі рачки лазити…
А щоб ви згинули…
А щоб ти скис!
А щоб ти сказився!…
Дурний як ціп…
Сваряться дві жінки: – Та тебе видно московський піп хрестив!
Стара кляча…
Срав пес їхній матері…
Най ті качка копне!…
Всрався тай криво!…
Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
Дідька лисого тобі дам…
Сто чортів в печінку…
Іди до бісової матері…
Бісовий син…
Вражий син…
Вражі діти…
Бісова ковінька…
Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
Матері твоїй ковінька…
Матері твоїй хиря…
Дам по макітрі…
Відвідаєш макогона…
Бісова душа…
Підла душа…
Підлої матері син…
Підлого стерва робота…
Най би тебе пранці з’їли…
Хай вам грець…
Ти, гімно нероздушене!
Та найзатятішою і найстрашнішою лайкою в козаків була така: – А щоб тобі у сраці черви завелися!( Спробуйте тільки но уявити собі таке?) Все ж нею козаки користувалися з обережністю, бо пам’ятали істину – чого побажаєш ближньому, то ще не дай Боже і собі подібне накличеш. А от на такі побажання для ворогів вони вже не скупилися, ой, були вже щедрими!
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Особливий випадок.
Не раз козацтво перебувало у походах по пів року, по року, а то й цілих два не бувало в рідних краях. Особливо погано з них почувалися жонаті, які мали родини. Все ж під час битв з татарами, а більше з турками на морі чи на суші, козаки звіріли й мстили нелюдам їхніми ж правилами та способами. Особливо це стосувалося найбіднішого прошарку козаків, так званої, голоти. Під час взяття турецьких міст та містечок вони різали, палили все підряд, насилували, потім грабували та пиячили до чортиків(отаман зазвичай давав козакам такий дозвіл як нагороду за біди). «От бусурмани кляті, – говорили козаки під час морського походу, коли буря розметала їхні чайки і вони були голодні, мокрі, обірвані та… дуже злі, – тільки но прибилися берега після бурі, а тут тобі – бух, ба-бах! І в морду, і в груди кляті бусурмани смерть несуть. Ні, щоб тобі запитали – як вам, бідолахи, велося в морі-окіяні, живі ви чи здорові та кухлик водиці піднести, яку паляницю… Ні, нема такого. Ото й вам, кляті, од нас не буде пощади!»
Вже після походу поспішає бувалий козак додому, мріє про швидку зустріч з коханою дружиною, мріє, мліє, уявляє все… Аж о-о-н і рідне обійстя, вже і жінка біжить в обійми. Злітає козак із свого бойового побратима і н-у-у в жіночі обійми, цілунки, ласки, гарні слова… Аж тут жінка відсторонює козака і каже: «Ану поглянь но мені, витязю, у вічки, а чи не мав ти там у поході якоїсь кралі, молодиці?» – Зрозуміло, козак опускає очі до низу, бо… Бо куди діватися…, всяко ж бувало під час боїв на ворожій території. Тоді й не думалося про те, думалося, що то всі вороги і поступати треба було з ними по ворожому. Враз жінка метнулася до хати й вибігає з макогоном та ну періщити козака ним де по чім. Ще й голосить на все село, надає позору. А козак що? А він навтьоки кругом хати. Отак вони бігають, бігають, вона йому верещить, що хоче, а козак їй у відповідь постійно лише одне: «Ой, о-йо-йой!!! От!!! Не… кохана баба(зрозуміло, тоді він вже використовує московську лайку) – гірше татарина!!!»
Віктор Аверкієв
