Книжка «Подорож у каторжні місця» черкаського журналіста Олександра Вівчарика – це документально-публіцистична розповідь. Її автор – син українських політв’язнів-упівців родом з Тернопільської області. Його мати – Марія Вівчарик (Ластівка) з села Кривеньке Чортківського району Тернопільської області, а батько – Ілля Вівчарик з села Сидорів Гусятинського району. Подружжя радянська вдала засудила до ув’язнення та відправила на заслання в місто Інта, що в російській Республіці Комі. Там і народився Олександр. Згодом він повернувся в Україну. І лише через багато років влітку 2008 року він наважився на мандрівку до місць каторги, де минуло його дитинство.
Читайте також
Перегляньте також:
- Чи справді у Тернополі забруднене повітря пояснили у ТОДА
- У Тернополі відбувся символічний забіг єдності до Міжнародного дня студентського спорту
Із ностальгією автор згадує юні роки. Проте, коли Олександр Вівчарик приїхав у Республіку Комі, то побачив не ту казку, яку пам’ятав з дитинства. Сьогодні Інта – напівзруйноване місто, з якого тікають люди. Шахти закриваються. Будинки руйнуються. І щоб безхатьки випадково не підпалили їх, ночуючи там, місцеві пожежники, як у відомій повісті Рея Бредбері, контрольовано спалюють ці будинки… «На жаль, свій колишній будинок я також побачив спаленим. Крім того, не вдалося побачити майже нікого із тих, кого я знав у дитинстві. А ще… Після Інти я відразу зрозумів, що, найімовірніше, між нашими країнами буде війна. Я молився і мріяв, щоб цього не було. Але відчуття мене не полишало – на жаль, занадто часто я чув у Росії ненависть до українців. Тож повернувся я з сумними почуттями. І від того, що я викладав свої думки на папері, мені ставало легше…» – розповідає журналіст. «Україна житиме доти, доки живе хоч один українець, – казали батьки. – А ми ж ще живі!.. Ми маємо таких предків, які передали сучасним українцям прагнення до волі, силу боротися за неї. Й тому ми, українці, й сьогодні боремося, ми не здаємося! – підсумовує Олександр Вівчарик.
На думку кандидата історичних наук, члена топонімічної комісії Черкас Сергія Шамари, книжка певною мірою розвінчує ворожі міфи. Це розповідь про Вибір. Про вибір між добром і злом, між тим, щоб здатися або вистояти, про вибір національної ідентичності.
