9 травня 2018 року виповниться 580 років, як тернопільському районному центру Кременцю було надано Магдебурзьке право у 1438 року.
В першій третині ХV ст. місто Кременець стало центром просторої округи, що називалася Кременецьким повітом. Змінюючи свій характер та конфігурацію меж, ця адміністративна одиниця проіснувала аж до ХVІІІ ст. На території, яку вона займала, повністю або частково розташовані 23 сучасні райони Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Житомирської області. В середині XV століття Кременець як місто перейшов на вищий щабель свого розвитку. Цій «революції» місцевого значення посприяв один важливий документ, виданий князем Свидригайлом. Від 9 травня 1438 р. Кременець одним із перших серед міст Волині отримав привілей на магдебурзьке право.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
В документі про надання війтівської влади дослівно йдеться, що Кременець Юрко Німчин отримав від князя на «доживотне війтівство», тобто тодішній війт до смерті міг бути на своїй посаді. Нововведенням було те, що в руках нового війта від 1438 р., зосереджений був ще один вид влади, а саме відтепер усе судочинство в місті підпорядковувалося лише війту.
Юрко Німчин був щедро наділений дарами великого князя. У власність війта перейшло тоді кілька населених пунктів, які знаходились неподалік Кременця, а це села Білокриниця, Підлісці, Жолоби, Дунаїв. Серед багатьох привілеїв Юркові дозволялося також будувати нові селища і розширювати кордони самого Кременця. Це ми бачимо із цитати в документі 1438 року «[…] и место строить во всей нашей границе, к Кременцу припадающей».
В цей час в Кременці розпочинається цілеспрямований процес забудови та розпланувального впорядкування низинної частини на противагу верхньому замковому комплексу.
Відомо, що однією із головних рис, що характеризують справжнє місто є наявність у ньому торгівлі. Кременець не був винятком, саме тому в грамоті Свидригайла від 1438 р. є згадка про торгівлю на території міста. Там зазначено, що двічі на рік, а саме, на свята Варфоломія та Луки, влаштовувались ярмарки міжнародного значення. Документ про надання магдебурзького права вміщує повідомлення про різноманітні мита на будь-які види торгівлі.
Грамота містить перелік ремесел, які в той час розвивались у Кременці. Так, перераховано представників таких професій як: пекарі, різники, шевці та мельники.
З 1438 року в місті з’являється новий орган – міський магістрат, що складався з війта і радців (консулів), які творили колегію. В 1442 р. польський король Ягайло підтвердив магдебурзьке право Кременцю і поставив місто у правах на рівні з кращими містечками Литви, Волині і Польщі.
Тетяна Яцечко-Блаженко.
Вид на Кременець, 1841 р.
Вид на Кременець, 1843 р.
Панорама Кременця, 1848 р.
Князь Свидригайло.
