Характерно, що на одній зі шкрябанок візерунок нанесено безсистемно й неакуратно, ніби це робила дитина, а на іншій видно певну осмисленість графічного малюнка – за незаштрихованими трикутничками послідовно йдуть інші, заштриховані, створюючи так зване сорококлиння. Про це передає Укрінформ.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Мотиваційні фрази що рятують військових на полі бою
Читайте також
Взагалі, деякі дослідники переконані, що давньоруські писанки – це дитячі іграшки, інші приписують їм культове значення. Є й гіпотези, що такі писанки мали поліфункціональне призначення, виконуючи обрядову, ігрову та декоративну функції, уособлені в формі яйця.
А щодо знайдених давньоруських писанок, археолог Марина Ягодинська додала, що писанки-сорококлинці були розповсюджені в різних регіонах України – від Галичини та Поділля до Буковини, Бойківщини й аж до Кубані, тобто там, де мешкали етнічні українці.
Нині знайдені 30 років тому археологом Мариною Ягодинською писанки-раритети можна побачити в обласному краєзнавчому музеї. Крім вже згаданих писанок, у цій колекції є і дві полив’яні, виявлені на давньоруських городищах Тернопільщини.
Варто нагадати, що культ пташиного яйця як символу життя виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Адже ще з прадавніх часів у традиціях багатьох культур світу яйце було символом життя, його вважали праобразом світового або космічного яйця, з якого народився Всесвіт. Одна половина яйця уособлювала небо, інша – землю, а жовток – сонце. Через це його обожнювали та надзвичайно возвеличували.