Цього року Теребовлянщина, як і вся Україна, відзначає 150 річницю від створення товариства «Просвіта». Теребовлянська ж «Просвіта» також має круглу дату, їй 115 років. Тож найактивніші просвітяни району та міста на чолі зі своїм головою Йосипом Кацаном підготували надзвичайно цікаву виставку в приміщенні центральної бібліотеки, яка діятиме на протязі двох тижнів. Останній її урочисто й відкрив.
В чому ж «цимис» даної виставки, якщо так можна висловитися? На перший погляд це ряд стендів з фото та інших матеріалів, книги – дуже малого розміру й великі, вишивки, старі газети… Та, коли хоч до одного з цих експонатів приглянутися поближче, взяти в руки, розглянути, прочитати, то… То час кудись зникає, натомість з’являється жага пізнати все скоріше і якнайбільше. О-о-н лежить якась мідна труба, духовий музичний інструмент, підійшовши, видно, що цьому інструменту більше півстоліття й на ньому грало дуже багато людей на різних святах та урочистостях(як потім з’ясувалося, експонат із с. Дарахів). Та все за чергою.
Перегляньте також:
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
- YAKTAK виступить у Тернополі з додатковим концертом
Екскурсоводом виставки виступила Мирослава Логойда. Вона змістовно й цікаво розповідала відвідувачам про історію «Просвіти», окремо й детальніше про той чи інший експонат, що зацікавив когось.
Виставку з містян готували голова районної «Просвіти», методист відділу освіти району Надія Недокус, директор бібліотеки Людмила Крючініна, бібліотекарі Надія Хома та Надія Стрілецька. А ще 12 сільських осередків «Просвіти» району. Крім того, завзятий просвітянин, краєзнавець-історик, збирач старовини, теребовлянець Василь Венгер осібно з власної волі надав на виставку експонати із своєї приватної та багатої колекції. А саме – просвітянський значок 1938 року, давні книги, пов’язані з просвітницькою діяльністю, вирізки статей з газет, інше. Наприклад, чого вартують його такі книги, як В. Самійленка «Твори» 1912 року, чи І. Котляревського «Енеїда» 1936 року, на якій є напис «На українську мову перелицьована»; також дуже давня, з 1893 року книга, на якій і шрифт ще російсько-царський – «город Владімір, Волинской губєрніі». Викликає захоплення й сучасна книга С. Пахолко та О. Круковського «Українські Фалеристики» 2010 року видання, де автори зібрали кольорові ілюстрації орденів, медалей, різних відзнак за більше як століття.
Пан Василь про виставку сказав наступне: «Це дуже і дуже потрібна справа, найперше, для молоді. Бо без просвіти, без навчання не буде в людей і майбутнього. Я з молодих років просто кохаюся у зборі всякої всячини і нині маю багату приватну колекцію. Її експонати я не тримаю на колодці, а постійно десь виставляю, це і в школах, інших навчальних закладах, бібліотеках району, нашого міста, Тернополя й області, та по всій Україні. У моєму зібранні є все – від колекції давніх й незвичних ґудзиків до давньої зброї і лат, газетні вирізки за пів століття, книги, значки, журнали, фото, картини, листи, колекція монет та паперових грошових знаків, різні документи, всього не почислити. Бажаю всім людям добра і не будьте байдужими, цікавтесь усім на світі, всім, що оточує вас, передавайте свої знання, досвід, враження, мрії іншим!»
До експонатів сільських просвітян входили: історичні матеріали свого краю, давні фото, газети, журнали, книги, альбоми, мапи, вишивки, інше. Так, до прикладу, Іванівка представила ілюстрований в кольорі «Часопис» 1909 року, на польській мові молитовник чи то пак, «кантичку» з Перемишля, ще з тих часів, коли звідти насильно переселяли лемків. Тут є цікава інформація про те, що у ту пору більшість люду знало декілька іноземних мов, таких як польська, московська, німецька, чеська, італійська, окрім рідної, звичайно. Дарахів показав окрім тієї мідної труби, ще й надзвичайно давню вишиванку.
Центральну бібліотеку представляла її директор пані Людмила. Серед експонатів був один особливий, це ніби й книга, і не книга під назвою «Теребовля». Невідомо чи існує щось подібне в світі… У прозорих целофанових файликах зібрали вишивки із багатьох сіл району, на кожній вишивці вишито якусь особливість краю чи назви села – птаху, краєвид, водойму, квіти тощо.
Окремо були представлені Теребовлянським НВК(навчально-виховним комплексом) стенди з фото, біографією та фактами з життя просвітян, голів районних осередків. Це 92-річний Орест Смалига та покійний нині Михайло Михайлюк, який був головою Теребовлянської «Просвіти» з 1992 року по 2016 рік.
На виставку приходять всі бажаючі мешканці міста, району, серед них – школярі, студенти училища, краєзнавці, педагоги. В перший день виставку відвідав і голова Теребовлянської РДА Юрій Ништа. Він зокрема сказав: «Просвітянами району проводиться кропітка та велика позитивна робота ось вже скільки часу. І дану виставку ви підготували цікаву, різноманітну і досить повчальну. Думаю, що відвідувачі належно поцінують ваші зусилля. Висловлюю щиру подяку! Нових вам успіхів та звершень!»
З гостей відвідала виставку громадянка з Польщі Йоланта Ратинська із м. Єлена Гура, яка запрошена до міста з іншої причини. Та все ж вона була задоволена відвідинами виставки й подякувала: «Дякую вам, панове, що запросили мене на цю виставку. Тут я дізналася багато про вашу просвітницьку роботу і з задоволенням розповім про це в себе вдома. Мені дуже сподобалося!»
Зліва на право: голова ТРДА Юрій Ништа, бібліотекар Надія Хома, з Польщі пані Йоланта Ратинська із м. Єлена Гура, методист відділу освіти району Надія Недокус,
екскурсовод Мирослава Логойда , голова районної “Просвіти” Йосип Кацан, директор бібліотеки Людмила Крючініна.
екскурсовод Мирослава Логойда , голова районної “Просвіти” Йосип Кацан, директор бібліотеки Людмила Крючініна.
Віктор Аверкієв
