Збереження навколишньої природи нині є чи найголовнішим питанням в нашому суспільстві. Час від часу його підіймають на поверхню активні люди, закохані в природу рідного краю. Ось і в Теребовлі є такий чоловік, це 59-річний Михайло Войтович, економіст сільського господарства за фахом та неабиякий ландшафтний дизайнер із значним стажем. Цей стаж, знання, вміння пан Михайло здобув за кордоном, а саме в Австрії, хоч бував він багато разів і в Польщі, Франції, навіть одного разу в Японії. Перебуваючи на чужині й бачучи там порядок, чистоту та красу, чоловік завжди все те порівнював із своєю рідною Теребовлею. Виходила надто невтішна картина, тому пан Михайло запалився ідеєю зробити свій рідний край красивим естетично, чистим, цивілізованим.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Михайло Войтович
В рідних пенатах після довгих років чужини
Народився чоловік та провів юність в можливо найкрасивішому районі міста, який зветься «Садики». І ця назва в повній мірі відповідає дійсності, особливо це добре видно навесні, коли всі плодові дерева уквітчані. А коли ще дмухне західний вітерець із горбів «Садиків», то вся Теребовля наповнюється незбагненими ароматами запахів. Той район в притул межує з прекрасним мішаним лісом, де є й хвойних дерев багато, й вік того лісу сягає до 60-80 років, а окремі дерева і більше. Більше року тому пан Михайло приїхав в рідні пенати та пішов за звичкою до лісу поблизу батьківського обійстя. І… не впізнав знайому місцину з дитинства. Ось його слова, правдивіше й не скажеш: «Мій край, моя вулиця, мої «Садики», княжий ліс… Останніми роками не доводилось бувати в лісі, але те, що я побачив мене принизило. ЦЕ ГАНЬБА! Стежка, що веде від вулиці Садики в дитячий табір, я все життя нею ходив, але тепер видно одне сміття, сміття. Що ж сталось за останній рік? Такого ще не було. І це роблять 5-6 родин, що живуть тут. Вони домоглись зробити за рік те, що люди не зробили за століття. Підгузники, безліч пластикових пляшок. Сміття без меж! Це ж дико! Я запитав у двох родин, що то все означає. У відповідь почув, – А нам ніхто нічого не каже на це, не пояснює і т.п.. – В нас є влада, але вона контролюючих функцій не виконує . Владі цього не потрібно. В нас немає дільничного, в нас немає муніципальної поліції. В нас немає санстанції, бо її ліквідували. В нас лісники в ліс не ходять.
В нас депутати не пишуть актів, доповідних, звернень, заяв, бо навіщо. В них зір слабне, коли вони йдуть до влади.
На Садики вже 50 років від влади ніхто не приходить, не організовує вуличних зборів, бо влада боїться людей.»
Тут слід зазначити, що дорослі тьоті й дяді чи то грають дурників, а чи їм й справді потрібні наглядачі, щоб казали, що гадити там, де живеш, не слід. Адже, так не роблять навіть тварини. Надаємо приклад різних видів сміття та періоди їх розпаду в природі:
Екологічний проект для м. Теребовля від Михайла Войтовича
Далі пан Михайло створює в соцмережі «Фейсбук» групу «Теребовля. Екопроект» і публікує там свій проект по благоустрою міста на довгі роки. Потім в листопаді 2017 року виступає з ним на громадських слуханнях в міській раді в присутності мера та інших чиновників, які так чи інакше причетні до проблеми екології. Відзначає, що його проект безкоштовний і він особисто докладе свої знання та практичні вміння для цього. Під час слухань присутні ставили владі багато запитань по темі. Наприклад, найголовніші з них: – відновлення каналізаційної мережі; – чистка русла р. Гніздна в межах міста та створення набережної(приклад цього є біля УАПЦ церкви Володимира Великого); посадка алей дерев, клумб квітів; нічне освітлення, загазованість повітря, стан доріг та багато іншого. Мер міста Сергій Поперечний ґрунтовно намагався все пояснювати й виклав план робіт на наступний рік по благоустрою міста.
Та одне діло обіцяти, а зовсім інше практично втілювати те все в життя. Пан Михайло діє далі й звертається письмово в різні обласні, районні та міські інстанції по охороні природи.
Ось ці звернення-пропозиції:
– пропозиція посадити Алею Слави в честь воїнів Теребовлянщини, які загинули на фронті;
– пропозиція назвати сквер, де встановлений пам´ятник С. Бандері іменем Степана Бандери, пересіяти газон, відремонтувати доріжку;
– пропозиція організувати конкурс на кращу клумбу;
– пропозицію провести інвентаризацію столітніх лип в місті Теребовлі, на горі Покрівка та взяти їх під охорону як пам`ятки природи;
– прохання надати допомогу , щоб почистити єдине джерело на Садиках в провулку вулиці Застіноцької;
– пропозицію про необхідність врятувати джерело в урочищі між Садиками і Зазамчем;
– пропозиції про необхідність вивезти сміття з лісу по Садиках і по вулиці Богуна.
В комунальному підприємстві звернувся до відповідальних посадових осіб за благоустрій в місті, щоб їх працівники вичистили 3 об´єкти:
– парк « Молодіжний » в районі спортивної площадки ЗОШ №1;
– парк, де встановлений пам´ятник князю Васильку;
– район потоку Пичинія біля Замкової гори по вулиці Зазамче.
«…екологічний проект буде існувати для людей і буде враховувати їх інтереси…»
Всі свої публікації чоловік зачинає так: «Я, Михайло Войтович…» На сьогодні він визначив дуже багато, так званих, «білих плям», а може й чорних, на тілі рідного міста, сфотографував ті негаразди і спрямовує людей та владу до дії. До прикладу, це території дитячих садків, стан каналізаційної системи в деяких місцях, зарослі в парках та скверах, стихійні сміттєзвалища в лісі та околицях міста тощо.
«Я не знаю, – продовжує далі пан Михайло, – чи хоч на одну з моїх пропозицій влада зреагує та відгукнеться. Так, її представники, дивлячись на мене зовсім порожніми очима(типу – і чого ти до нас причепився?) мене запитували, – А звідки ви знаєте, що тим липам по 100 років? – Чи, – Навіщо сіяти новий газон?, – Місць у нас зі сміттям є багато…- Або посилались на різне, щоб якось уникнути від своїх прямих посадових обов’язків, – Потрібно таке то чи таке положення і т.п. Та врешті решт не у владі діло, її службовцях, діло у нас з вами, краяни. Тому я наголошую, що цей екологічний проект буде існувати для людей і буде враховувати їх інтереси, але не інтереси влади.
Коли влада не підтримає конкурс на кращу клумбу, то він відбудеться без влади, бо це конкурс для людей. І кожного ми здатні похвалити, хто вклав працю . Кожна людина, яка щось зробить від щирої душі, вона буде ПЕРЕМОЖЦЕМ. Бо вона не підкориться нашій ЗЛИДЕННОСТІ, ПАСИВНОСТІ, БАЙДУЖОСТІ. Створена вами краса буде протестом проти сміття, екологічного лиха, смороду, запустіння. Про вашу клумбу будуть знати в Чікаго, в Мілані, у Відні , в місті Львові, Києві, Тернополі. Та найбільша перемога буде у вас самих, друзі, ви відчуєте захват від зробленого своїми руками, гордість за своє місто, за порядок в ньому».
З Австрії пан Михайло привіз окрім нових знань та вмінь і багато мальовничих фото з різних міст по дизайну скверів, парків, газонів, клумб біля приватних будинків та різних підприємств. А ще він із своєю дружиною Марією, мандруючи рідним краєм, також фотографує красу та благоустрій таких, наприклад, міст, як Золочів, Рахів, інших та публікує для взяття наочного прикладу в своєму місті.
На закінчення слід зазначити, що почин пана Михайла підтримало багато людей. Ось декілька приклади їх коментарів:
Марія Скоморівська: О Боже, я думала, що то проліски синіють…, а то сміття. ЖАХ…
Лілія Радченко: Я думаю , що такі родини треба обійти і провести з ними якусь “бесіду”. Бо прибрати це ще не є проблема. Але ж вони знову там загадять. За ліси я вже не раз “била в усі дзвони”. У квітні організовуємо масові чистки лісів. Пропоную жителям Садиків приєднатися до акції. Вийти усім разом та почистити свій ліс.
Людмила Павлишина: Як можна так загадити своє місто? Чи головне винести з подвір’я, а ліс це не моє, то й не шкода. Там відпочивають сім’ї з дітьми, чим вони мають дихати? Це, однозначно, недоліки роботи влади, а також відповідальність кожного мешканця Теребовлі. Чому там не стоять сміттєві баки?
Степан Зелінський: Це проблема всієї країни. А щодо нас, то хватить прикривати сусідів. Якщо хтось вже давав зауваження таким людям і не помогло, то майте відвагу звернутися в муніципалку. Ви маєте повне моральне право присоромити таких людей.
Лілія Кузів: Це роблять справжні українці, які в неділю одягають вишиванку і йдуть до церкви, тут вже москалі того не роблять. Сором!!!
Олег Радомінський: Підтримуємо пана Войтовича! Шана Вам та подяка за все, що Ви робите для нас, мешканців теребовлянщини. Сміття треба прибрати всюди і не тільки в Садиках.
На території садочку
На території садочку
Фото з вул.Паращука – каналізація
Примітка: якщо не буде реакції влади та й всіх «кривдників» природи, то надалі всі прізвища без винятку будуть публікуватися відкрито.
Віктор Аверкієв
