14 березня – незвичайний день, в православ’ї шанують пам’ять Святої Євдокії, а в народі шанують Явдоху, зустрічають весну, особливими обрядами закликають у дім щастя, благополуччя і здоров’я. Підемо і ми прикладом наших предків – що ж в цей день повинна зробити кожна господиня?
З весняним вдень 14 березня пов’язано багато переказів, легенд, складені народні прикмети і традиції, які залучають в наше життя благополуччя і щастя. День Явдохи називають «бабиним» святом, чому ж він так важливий для жінок?
Перегляньте також:
- Україна відзначає День державного прапора
- Урочистості з нагоди Дня Державного прапора України в Тернополі
За легендою Євдокії Господь дав ключі від весни і право відкривати людям двері в новий рік, і саме Євдокія вирішувала – прийшов час впускати весну для людей і починати новий відлік часу і нового життя чи ні.
У кожного слов’янського народу це свято називають по-своєму, от тільки мала частина імен для 14 березня: Авдотья Веснівка, Авдотья Плющиха, Авдотья підмочив поріг, Свистун, Авдотья Каплюшниця.
Згідно з повір’ям жінки вважали 14 березня своїм святом, бабиним днем, коли старе закінчується і відкривається шлях до нового. А Євдокії сьогодні святкують свої іменини.
Наші предки саме з 14 березня починали святкувати початок нового року, тому назва цього дня і така є – «Новачок».
У православних 14 березня – день Святої Преподобної мучениці Євдокії. За служіння Богу Євдокія отримала чудодійну силу творити чудеса і воскрешати мертвих, дарувати людям життя.
У нашій традиції 14 березня називають днем Явдохи, і наповнене це ім’я значенням «життєславна».
Особливою силою наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров’я.
У цей день висаджували розсаду – вважалося, що виросте вона сильною і не загине.
Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – це символи весни і нового життя. Жайворонками пригощали діток.
Доброю прикметою було почути на Явдоху спів маленької жовтогрудої пташки вівсянки, яка сповіщала про прихід весни.
Молодь на Явдоху починала весняні ігри – гаївки, веселки. Дівчата на виданні спеціальними замовляннями і обрядами залучали женихів. Наприклад, в ніч на Явдоху засуджували такі слова і відганяли суперниць: «Щоб на дорозі не стояли, та мене – Хрещенну, народженну рабу Божу (имя) добрім словом поминали».
На Явдоху колядували і закликали весну. Дітки вирізали з паперу жайворонків, ходили по дворах і піснями закликали весну:
Благослови, Боже,
Весну закликати,
Зиму проводжати,
Ой, весна в Човнику,
Літечко в возочку.
