Третя неділя Великого посту (цього року – 11 березня) називається Хрестопоклонною. Таку назву вона отримала від того, що цього дня виноситься для поклоніння Животворящий Хрест та прославляється викупний подвиг розп’ятого Господа нашого Icуса Христа. Сьогодні свята Церква пропонує осмислити вчення Христа про хрестоносіння, яке має прийняти кожна людина, котра бажає слідувати за Спасителем, – пише Тернопільська єпархія УПЦ КП.
Значення Хреста Христового для тих, що подвизаються в пості пояснено Церквою в богослужбових співах в різноманітних образах і подобах. Подібно ряснолистому дереву, що дає густу тінь і доставляє прохолоду і відпочинок стомленому подорожньому, Хрест Христів посеред подвигів посту надає віруючим прохолоду і підбадьорення до завершення праці. Хрест Христів, як прапор перемоги над смертю, що приготовлює нас до радісного прославлення Переможця пекла і смерті.
Перегляньте також:
- За крадіжку грошей з церкви в Зарваниці жителя Тернопільщини засудили на 5 років тюрми
- Пісний рецепт пончиків з повидлом які потішать вас своїм смаком
Чому ми вклоняємося хресту? Тому що цим ми ублажаємо Звершившого на ньому справу нашого спасіння. На хресті в страшних муках Господь забажав прийняти смерть, щоб оживити весь рід людський. До примирення через хресну жертву Спасителя ми були противниками Бога, перебували у ворожнечі з Ним. Христос власною смертю примирив все людство з Творцем.
Померти за своїх противників, за ворогів – випадок незбагненний для людського розуму. Христос прийняв смерть не за друзів чи приятелів, Він помер за ворогів, за грішників.
Ми ублажаємо справу Божественної любові, звершену не хресті заради нас, грішників. Ми вклоняємо коліна перед хрестом, знаменуємо себе силою хреста та освячуємося від нього, як від знаряддя нашого спасіння.
Хрест Господній просвіщає нас Божественним розумінням, допомагає зрозуміти сутність Божественної любові до світу та людини. Ми просимо сьогодні у Бога, щоб Він вложив в наш розум в наші серця часточку всеохопної любові. Нехай вона допоможе нам в дні посту подумати про себе та про інших, позбавитися від гріхів та пороків, оновитися душею і тілом.
Ублажаючи Божественну любов, явлену світу на хресті, ми прославляємо сьогодні й надію, котру Господь дарував нам через Свої страждання. Прославляючи хрест, ми славимо ту надію, котру Господь дарував нам Своєю перемогою, надію загального воскресіння. «Він – початок, первенець із мертвих» (Кол. 1,18). Проходячи поприще Великого посту, ми віримо, що відкидаючи всяку гріховну тьму, ми приєднуємося до світла оновлення і воскресаємо для нового життя.
Андрій Говера
