Олімпійські ігри-2018 для саночника з Кременця Андрія Мандзія стали нещасливими. За 14 секунд після старту, на швидкості понад 100 кілометрів, хлопець випав із саней. Під час короткого заїзду Андрій все ж встигає повернутись на сани, проте, фінішує останнім. Вдома хлопець розпаковує речі і ділиться пережитим, – пише МедіаТОР.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
У змаганнях на санках, каже Андрій Мандзій, велику роль відіграє те, на чому катаєшся.
– У цьому сезоні підготував супер старт, але по трасі сани не розганялися. Скільки не готуй фізичну форму, без нормальних саней хорошого результату не буде.
А сани, на яких мчав спортсмен, як вже встало відомо українцям, після заяв Міністра спорту про повну комплектацію і публікації Андрія про спортивну реальність, хлопець збирає сам в гаражі.
До цьогорічних змагань Андрій готувався 4 роки. Окрім щоденних силових вправ та заїздів, столярний станок та інструменти. Сани для змагань, каже хлопець, майструють чи не всі українські спортсмени, і у кожного свої фішки. Його, до прикладу, надихає подарована відомим австрійським спортсменом, ходова.
– Вона стоїть тут завжди, це якби такий еталон.
Андрій пояснює, у змаганнях результат часто залежить від старту. І це в нього добре вдається, як доказ наводить одночасний старт із переможцем Олімпійських ігор у Сочі в 2015-му. Тоді хлопець теж не дійшов до перемоги через сани. І то був стимул до майстрування.
– Набор пластинок набирається, набирається, всі слої ставляться так, щоб не збігалися, щоб сани були міцніші. Між слоями минулого року ставив резину, цього року – коркове дерево, щоб краще поглинало вібрацію на трасі, – розповідає спортсмен-саночник, учасник Олімпійських ігор-2018 Андрій Мандзій.
Закінчивши зі столярським ремеслом хлопець поспішає на єдину санну трасу в Україні, що неподалік його дому. У роздягальні, ще не розпаковані, привезені із Пхьончхану олімпійські сани.
На кременецькій трасі Андрій тренується змалку, проте історія з нею, як з санками: вона старіє, а в ремонт вкладати нікому.
– На цю трасу привів мене дідусь у десять років. Я ріс разом з нею, вона поступово будувалася, але зараз я виріс, і виявився сильніший за неї, траса старіє набагато швидше, – розповідає спортсмен-саночник, учасник Олімпійських ігор-2018 Андрій Мандзій.
З Кореї цього річ саночник привіз прапор з автографами українських спортсменів. Каже, його відвезе у свій університету до Львова. А поруч маленький племінник приміряє олімпійський сувенір.
– То дядько Андрій таку маску мені привіз, але не знаю що за маска, от ще одна, зараз покажу. Я вболівав за нього, сподівався, переможе, – каже племінник Володя.
Спортсмен посміхається, бо вірить, його старання не даремні і попереду ще не одна перемога. А падати духом не можна, бо слідами йдуть майбутні знанні олімпійці.
