З 1 лютого 2018 року в Україні набирають чинності нові вимоги до якості автогазу. Новий стандарт ДСТУ EN 589 до: 2017 вводять в рамках відповідності українського законодавства з нормативами Європейського союзу, – пише Фортпост.
Перевіркою якості автогазу на АЗС займеться Держекоінспекція та Держспоживінспекція, які наділені, зокрема, правом зупинити роботу об’єкта або вилучити товар з обороту, в разі, якщо він несе серйозну небезпеку громадським інтересам.
Перегляньте також:
- Тернополяни, вчасно передайте показники газу — зверніть увагу на особовий рахунок
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Нові вимоги до якості газу не на жарт розбурхали вітчизняний паливний ринок. Справа в тому, що до недавнього часу в Україні якість автогазу визначалося радянським ГОСТом, розробленим для газу для комунально-побутових потреб, інформує Gal.finance.
Новий стандарт встановлює чотири принципові критерії:
– два якісних параметра: октанове число і наявність вільної води (не допускається);
– для навколишнього середовища – вміст сірки;
– для техногенної безпеки – тиск насичених парів.
Читайте також
За інформацією прес-служби WOG, 75% газу, що реалізується на заправках – це імпорт. До нас його везуть найбільше з Росії (перше місце за обсягами) Білорусі та Казахстану. Частину, що залишилася чверть обсягів виробляють на вітчизняних заводах.
При цьому тільки білоруський газ «з коліс» відповідає вимогам нового стандарту. У них вже давно діють відповідні параметри якості, а тому білорусам турбуватись не варто. Казахстан в основному імпортує газ виробництва компанії Тенгізішевройл. Якість у нього висока, але він не проходить за октановим числом і тиску насичених парів.
А ось газ виробництва українських заводів не відповідає новому стандарту. Але виробники вже ведуть комплексну роботу по приведенню виробництва до вимог стандарту, щоб отримувати на виході якісний газ.
Ще складніше з російськими поставками. Україна закуповує газ виробництва Роснефти, який не відповідає навіть базовим вимогам стандарту. У росіян проблеми з вмістом сірки і вільної води, а це ключові показники.
На цьому проблеми не закінчуються. У багатьох заправників просто немає необхідних потужностей для «доведення газу до потрібної кондиції». Газонаповнювальні станції (ГНС) відсутні навіть у багатьох великих паливників, не кажучи вже про більш дрібні заправки.
Як зауважив директор компанії «УкрАвтономГаз» Андрій Дорофеєв, всі газові трейдери давно знали про введення EN 589, але ніхто не готувався. Ніхто не інвестує в створення сертифікованих лабораторій. А водії змушені заправляти свої автомобілі пропан-бутаново. сумішшю, розведеної відходами нафтопереробки.
«Ми всі чекаємо сюрприз від контролюючих органів у вигляді нової системи штрафів. Поки права кінцевих споживачів ніяк не захищені. Але проблема в тому, що підвищення якості палива не підтримується на державному рівні. Бізнесу доводиться знову готуватися до нових перевірок і штрафів », – Андрій Дорофєєв.
