У багатьох європейців (у нас з вами зокрема) Індія, зазвичай, асоціюється з багатобожжям. Хоча, насправді, це не так. Одного й того самого Бога тут називають різними іменами, бо так склалося історично. А якщо врахувати, що такого визначення як архангели тут немає, замість них – напівбоги, то тоді все стає зрозумілим і будь-які розбіжності і суперечності стають просто недоречними. Серед традиційних релігій Індії (індуїзм, джайнізм, буддизм, сикхізм) християнство посідає третє місце. 24 мільйони індійців від загальної кількості населення – християни. Католиків найбільше в найпівденнішому штаті Керала – 30 відсотків. Історично пояснюється дуже просто. Апостол Тома з місіонерською метою дійшов аж сюди. Щоправда, одні джерела стверджують, що пройшов через всю Індію (тоді це була Бхарата), інші – добрався океано-морським шляхом. Мені більше імпонує другий варіант, він реалістичніший. Бо якщо уявити розміри території цієї країни і нуль цивілізації на ті часи, то з’являються сумніви…
«Християни апостола Томи» – так позиціонують себе тут віряни. Зізнаюсь чесно, особливі почуття огортають тебе, коли несподівано зустрічаєш в іншому куточку земної кулі атрибутику, пов’язану з твоєю рідною релігією. У південному штаті Андхра Прадеш (містечко Путтапарті) в храмі «Прашанті Нілаям» є позолочена статуя Ісуса Христа. Знаходиться вона на горбочку, тому дивитись треба знизу вгору. Завжди прикрашена розкішними гірляндами із живих квітів. Можна піднятись на гору. Але тоді ти опиняєшся за спиною Ісуса Христа – і це дуже символічно. Особисто я ще раз отримала підтвердження про те, що завжди в житті на першому місці має бути Бог і має йти попереду тебе, себто, як у тому прислів’ї : без Бога – ні до порога. Повсякчас пам’ятати про Його всеохопну присутність у нашому житті і всі свої проблеми та турботи віддавати Йому.
Перегляньте також:
- Не спитав поради: жінка пішла від чоловіка через два помідори
- У Збаражі на Тернопільщині побував Надзвичайний Посол Республіки Індія в Україні
Неподалік є маленьке озерце, де завжди цвітуть неймовірно красиві лотоси. Збоку – скульптура: рука з піднятим догори пальцем, який тримає круглий диск. Це символічне зображення Творця Неба і Землі, всього Всесвіту.
До слова про лотос. Зароджується майбутня квітка глибоко-глибоко в болоті (на дні озера). І потім стебло під час росту, тягнеться вгору – до світла. Довжина буває різна (залежно від глибини), іноді до 10-15 метрів. Лотос в Індії – це символ чистоти. Так як до нього не чіпляється не лише бруд, а й краплі води (вони скочуються), таким має й бути людина упродовж свого життя. Вона має тягнутись до внутрішнього духовного світла, яке є в кожній людині. Тільки в когось воно як полум’я свічки, в іншого – як іскринка, але воно завжди є. Образно кажучи, все залежить від того, які «дрова» ми підкладаємо під той «вогонь»: добрі вчинки чи погані, які маємо наміри. Більше доброго – краще горітиме, і тоді про таких людей кажуть, що вони світяться ізсередини.
Біля місцевого музею «Пробудження людської свідомості» (приблизний переклад назви із санскриту – авт.) є зображення представників п’яти основних релігій світу. Серед них також фігура Ісуса Христа (на фото).
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
