В етногалереї «Спадок» дихає, цвіте, живе Україна національним надбанням, культурою, історією. Вражає маєво рушників з різних куточків країни, колекція борщівських домотканих чорношитих сорочок і вишиванок із Донеччини й Луганщини, витвори рук народних умільців. Яких тільки речей, предметів народного побуту та інтер’єру, національного чоловічого й жіночого вбрання, прикрас не зібрали, не виставили!
Створили цей осередок національних старожитностей знані тернопільські підприємці Ірина і Тарас Демкури рівно рік тому. Хоч подружжя активно шукає, колекціонує перлини народного мистецтва майже 20 років. До їхньої честі, не заховали їх у закутки, а виставили для загального огляду. Похвально й те, що «Спадок», кажучи словами керівника проектів Наталії Волощук, задумали як галерейний простір, де не лише демонструватимуть колекцію, а й проводитимуть усілякі заходи.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
До речі, етногалерея також долучається до їхнього проведення. Це й участь у представленні області в Києві, презентації тернопільської місцевої нематеріальної спадщини в Полтаві, Дніпрі, Хмельницькому, Чернівцях. Торік у липні на етновечірці у столиці організували перше дефіле-променад в автентичних національних убраннях, у яких вийшли відомі українські співачки, художниці, інші представники культури. Марічка Яремчук, Лілія Подкопаєва, Олена Харлан, інші знані українки одягнули борщівські сорочки і строї під час проведення заходу для урбанізованих жінок. Ще були три серпневі дні напруженої праці у Львові на відзначенні півстолітнього ювілею Світового конгресу українців. «Спадок» активно підтримує стосунки зі співвітчизниками, які живуть в інших країнах.
Іноземні студенти, які навчаються в Тернопільському державному медичному університеті ім. Івана Горбачевського, залюбки долучаються у «Спадку» до української культури, беруть участь у фотоетносесіях. Фото автора
Збереження і популяризація українських старожитностей, на думку Тараса Демкури, — це ще й інструмент розвитку культурної дипломатії. «Спадок» виступив партнером і представив колекцію автентичних строїв під час «Параду націй» — доброчинного вечора, який відбувся в Києві до 100-річчя української дипломатії. Колекція вишитих рушників з тернопільської етногалереї два місяці прикрашала виставку «Орнаментальне ДНК» у сучасному мистецькому центрі в Анкарі (Туреччина). Свою філію «Спадок» відкрив в Аргентині. МЗС і Мінкультури підтримали почин тернополян, і є сподівання, що цього року експонати етногалереї побачать у багатьох країнах. Працівники «Спадку» презентуватимуть вишиття й ознайомлюватимуть зі спільним українсько-європейським проектом «Під зорею Пінзеля». Адже славетний скульптор творив на нашій землі, хоч дотичний до культур Німеччини, Чехії, Польщі.
«Спадок» не лише енергійно працював за межами рідного міста і країни, а й удома. Провели понад 100 екскурсій, тут побувало майже 20 іноземних делегацій. Невід’ємна частина діяльності етногалереї — майстер-класи для дітей і дорослих. Задля популяризації національної культури тісно співпрацюють із творчими майстернями і громадськими організаціями.
Микола Шот
