Марки із серії “Історія українського кінематографу” мають на меті донести інформацію до людей з різних країн про кіно України. Відразу після погашення вони набувають статусу рідкісних марок, адже кількість їх обмежена, а ось інтерес до кіно, навіть, невеличким накладом вміють розбурхати. Філателістичну виставку, присвячену різним галузям українського кінематографу, нещодавно представили у бібліотеці-музеї “Літературне Тернопілля”. Експозицію розмістили під час роботи ІІ Всеукраїнського форуму КіноХвиля. Під час форуму були урочисто погашені (проштемпельовані) марки з зображенням уродженців Тернопільщини, які внесли вагомий внесок у розвиток кіно та мультиплікації в Україні. Спецпогашення марок із серії “Кіномитці Тернопільщини” відбулось у понеділок 18 грудня. Просвітницька популяризаторська подія відбулась за участю голови Тернопільської Кінокомісії Леоніда Бицюри, голови Державного агенства України з питань кіно Пилипа Іллєнко, заступника голови Національної спілки кінематографістів України Сергія Тримбача, регіонального координатора Мандрівного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA Володимира Ханаса, начальника управління культури і мистецтв міської ради Тернополя Олександра Смика, представників Укрпошти, спілки філателістів, працівників бібліотек. Під час презентації марок гостей познайомили з особистостями, які залишили свій яскравий слід в українському кінематографі: на стінах розмістили фото Степана Шагайди (1896-1938), Ярослава Геляса (1916-1992), Іполита Лазарчука (1903-1979).
9 січня 1896 під Тернополем народився український актор театру і кіно Степан Васильович Шагайда (справжнє прізвище — Шагадин, 1896-1938), жертва сталінського терору. Учень Леся Курбаса. У 1922-1928 навчався в драматичній студії театру «Березіль». У 1924 році Лесь Курбас запросив Шагайду на Одеську кінофабрику зніматись у його першому фільмі “Вендетта”, де він зіграв роль диякона Гордія. Ще за часів “німого кіно” С. Шагайда був одним із провідних кіноакторів і знявся у багатьох стрічках. У 1927 – 1930 рр. на Одеській кіностудії він знявся у фільмах “Дитина з лісу”, “Перлина Семираміди”, “Ступати заважають”, “Охоронець музею”, “Перекоп”, “Тобі дарую”, “П’ять наречених”. Був зайнятий в епізодичних ролях у фільмах “Взірвані дні”, “Людина з містечка”. В історичній кіноповісті Ф. Лопатинського “Кармалюк”, С. Шагайда виконував головну роль. Велику популярність йому принесла і
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
кінокомедія “Перлина Семираміди”, де актор зіграв роль Чапіри. Знявся у фільмах Довженка «Іван», «Аероград». Зіграв в музичній комедії Івана Пир’єва «Багата наречена» та в музичному фільмі І. Кавалерідзе «Запорожець за Дунаєм». У Тернополі на честь Степана Шагайди названо вулицю.
Лазарчук Іполіт Андроникович народився 13 серпня 1903 року в Почаєві. Ще за життя Іполіта лазарчука називали батьком мальованого кіно. З 1930 року він працював художником на Київську кіностудію науково-популярних фільмів, де і розпочав експерименти з мультиплікацією, для науково-популярних фільмів. Був режисером мультсеріалу-казки “Зарозуміле курча”, разом з колективом працював над “Пригодами Перця”, “П’яними вовками”, мультфільмами “Золоте яєчко”, “Мишка плюс Машка”, “Тук Тук та його приятель Жук”та багато інших.
Ярослав Геляс – український актор, режисер, діяч культури, народний артист УРСР. Перший Гамлет, Овод і Чацький країнської сцени уродженець с. Терпилівка, нині Підволочиського району Тернопільської області. Ярослав Геляс проявив себе і як чудовий кіноактор, створивши ряд яскравих образів: Нідова (“Чортова дюжина”), Романовського (“Дума про Британку”), Штефана Дзвінки (“Олекса Довбуш”), Івана Франка (“Родина Коцюбинських”), Ганського (“Помилка Оноре де Бальзака”), Михайла Павлика (“Іван Франко”).
28 грудня у світі і в нашій країні відзначили Міжнародний день кіно. Ентузіасти по краплинці збирають історію розвитку українського кіномистецтва. Український кінематограф має свою особливу історію, яка розпочалась у 1893 році, коли головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Сьогодні відзначають динамічний розвиток, рух у створенні українських фільмів, тому марки присвячені, як минулим подіям, так і подіям сучасного кіно та мультиплікації.
Фото автора