Рік, що минає, був продуктивним для Української Галицької Партії на Тернопільщині. Для України рік був дещо нестабільним, а от у громадах зросла активність мешканців. Підсумовуємо рік із керівником Тернопільської обласної організації УГП Олегом Вітвіцьким.
Зустрілися ми на завершенні 2017 року, тому проаналізуємо та підсумуємо роботу. Як оцінюєте рік, що минає?
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Якщо розпочати із фінішної прямої, то можна пожартувати, що чи не кожен рік Україна любить завершувати на Майдані. Найцікавіші події цього року розпочалися у другій його половині і зараз набрали інтенсивних обертів. Проте ми жартували б, якби не було так сумно. Те, що спостерігаємо сьогодні – це наслідок тих прорахунків, які зробили представники українського політикуму. Триває незрозуміле нагнітання ситуації, але сподіваємося, що період різдвяно-новорічних свят його приглушить, хоча прогнози робити важко. Повертаючись до Вашого питання, скажу, що, на жаль, політичний 2017 рік увійде в історію України як час нестабільності та незрозумілих процесів. У цьому контексті пригадується анекдот про російського царя Миколу ІІ, який сказав: «Добре, що минув високосний 1916-ий, у 1917-ому буде легше». На жаль, рік, що минає приніс нам більше запитань, аніж відповідей. Ми починали із великих загальнодержавних перемог: безвізовий режим, зовнішньополітичні здобутки, стабілізація всередині держави, а сьогодні маємо непрогнозоване загострення. На мою думку, 2018 рік має дати відповіді на багато запитань, щоб ми зрозуміли політичну атмосферу: чи це якийсь сценарій, чи накладання кількох сценаріїв, хто їх автор. Найприкріше, що у цих подіях саме український народ став об’єктом чиєїсь вдалої маніпуляції, тому й інтереси пересічних українців залишилися на задньому плані. Власне, з цього і випливає мій не надто оптимістичний підсумок року: «Маємо, що маємо». Проте я завжди продовжую цей вислів, кажучи, що ми завжди маємо шанс щось змінити, намагаючись активно впливати на життя країни.
Чи було можливо у цих складних умовах займатися партійною діяльністю та зреалізовувати локальні ініціативи?
Гадаю, що так. Проте існує закон політичного життя: напруга у суспільному аспекті країни прямо пропорційна недовірі політикам, зокрема політичним партіям. Громадяни, не розуміючи тих процесів, які відбуваються у правлячих колах, судять про всі політичні сили у негативному ключі. На цьому тлі успішно, ефективно та результативно займатися партійною діяльністю було непросто. Адже локально ми змушені були змінювати свідомість громадян, щоб люди розуміли негативний вплив повної апатії та бездіяльності.
Якщо говорити про найпотужніші ініціативи УГП, що Ви можете виокремити із реалізованого за рік?
Розпочну з того, що нам вдалося запустити проект «Школа галицького політика». Нещодавно у Львові ми провели фінальний етап цього навчання. Для мене особисто цей проект вкотре підтвердив думку, що в Україні критична маса людей, які адекватно сприймають реальність і хочуть встановлювати свої правила, існує. На останньому засіданні «Школи галицького політика» зібралося близько ста людей зі всієї Галичини. Коли кожен почав наводити приклад, що відбулося, наприклад, в Бережанах, Хоросткові, Рогатині, то ми змогли говорити, що галицька модель впливу на ситуацію є ефективною та може пересилити загальноукраїнські негації (адже триває війна, є багато зовнішніх проблем). Наша проактивність на місцях приносить вагомі позитивні результати. Тому «Школа галицького політика» є вдалим проектом не лише для галичан, але, власне, для тих, хто готовий діяти. Користуючись нагодою, я запрошую всіх бажаючих долучитися до творення якісних змін у нашому суспільстві та стати учнем «Школи». Окрім цього, знаємо, що про партію судять за підтримкою її на виборах. Тому я гордий сказати, що УГП показала хороші результати у місцевих об’єднаних громадах. Зараз серед експертів шириться думка, що УГП може стати найкращою партією для ОТГ, бо у нас для цього є найширші можливості. Наприклад, парламентські партії акцентують увагу на загальноукраїнських темах, а ми, як нова та молода партія, почуваємося дуже зручно в об’єднаних громадах. УГП створила експертну групу з питань врядування, системи влади і першим завданням на прийдешній 2018 рік є допомога та сприяння об’єднаним територіальним громадам. Ми це робитимемо, наприклад, у Хоросткові. На даний час ми допомагаємо Саранчуківській ОТГ відновлювати дуже важливий молодіжний центр «Вишкільний табір імені Івана Гавдиди» біля села Базниківка. І тут ми розуміємо, що у наступному році ми приділятимемо багато уваги національно-патріотичному вихованню підростаючого покоління. Таким чином і вибудовуються основні пріоритети діяльності партії: коли є електоральний та проектний результат, це комплексно впливає на цілі громади. Адже увага до маленького села стає загальнонаціональним пріоритетом, тому що там відбуваються події загальноукраїнського масштабу.
До речі, є інші локальні ініціативи, як-от, із галицькою криницею, з табором. Були інші проектні конкурси, в яких однопартійці ініціювали хороші ідеї та навіть втілили їх в життя.
Хочу привідкрити маленьку таємницю: на останньому засіданні ми підбили підсумки проектів на території Галичини, зокрема і на Тернопільщині, але прийняли рішення, що у 2018 році буде проведено конкурс для міських організацій УГП, тобто ми є послідовними завдяки успішному досвіду. Наприклад, вищезгаданий табір імені Івана Гавдиди надихнув більшу частину наших районів до хороших локальних проектів: спорудження дитячого майданчика у Почаєві, проведення свята «Маленький галичанин» на Чортківщині. А у Хоросткові було проведено серію тренінгів про переваги та виклики ОТГ. Було також кілька проектів, спрямованих на національно-патріотичне виховання, на відродження галицьких традицій. Зреалізовано кілька побутових ініціатив, наприклад, встановлення вуличного освітлення у Підволочиську тощо. Тому наше гасло «Змінюємо Україну – починаємо з Галичини» є не лише декларацією, а й реальним планом та діями.
Були також глобальні ініціативи, як-от, відстоювання Дністра (проти ГЕС), створення Бучацького госпітального округу. Ви плануєте продовжувати роботу у цих напрямках?
УГП наразі не парламентська партія, хоча цей стан тимчасовий, тому нам дуже непросто працювати з урядовими чинниками. У нас немає депутатів, які можуть винести якогось урядовця з-за трибуни, тому ми діємо трохи інакшим способом: намагаємося акціями громадського протесту привернути увагу до тих чи інших проблемних подій, збираємо підписи, як у випадку із Бучацьким госпітальним округом. Зауважу, що 15 тисяч зібраних підписів для Бучацького та Монастириського району є великим показником. Дуже прикро, що наші урядовці цих голосів наразі не чують, відтерміновують час вирішення цього питання. Тому у мене закрадається думка, що із настанням нового календарного року вони назвуть цю проблему неактуальною. Але ж у центрі будь-якої реформи повинна бути людина, а не чиновник, тому ми відстоюватимемо права та інтереси цих людей. Ми будемо виводити чиновників із зони комфорту, якщо вони не чують питань. Ми вкрай незадоволені реакцією влади, адже вони «футболять» важливі проблеми.
Було багато тренінгових проектів, зокрема освітянська група добре спрацювала, експерти УГП їздили по Тернопільщині ділитись досвідом. Розкажіть, будь ласка, про цю ініціативу.
Я вже згадував про «Школу галицького політика» як про важливий та успішний проект, але цей досвід показав нам, що в Україні політична партійна діяльність нівелювалась, звелася до гасел та політичних фігур, тому сьогодні ми спостерігаємо протистояння інтересів, але аж ніяк не програм. Якби українцям довелось би вибирати, хто несе реальну концепцію змін, то нам вдалося би знищити популізм і перейти до будівництва держави, навіть у непростих умовах війни на Сході. Проте нам показують те, що візуально сприймається якнайкраще. УГП вважає, що це шкідливо для суспільства. Ми повертаємося до складнішої схеми – починаємо готувати програму реальних змін для України. Саме для цього ми створили експертні групи, не для виборчих програм, а для змін в економіці, освіті (в об’єднаних ОТГ), у системі влади, що пов’язано із антикорупційною діяльністю, змінами у судовій системі. Ці явища повинні відбутися із ініціативи суспільної, а не від указу президента чи постанови ВР, які є відірваними від запитів суспільства. Ми розпочинаємо формувати ці програми знизу: слухаємо людей, надаємо їх прагненням експертної оцінки, а тоді створюємо якісний продукт. Наприклад, ми стверджуємо, що тарифи на тепло у Тернополі можуть бути нижчими. Ми маємо розрахунки, які це яскраво показують. Якби міська влада спитала нас, як знизити тарифи, ми б це зробили – у нас є фахівці, експерти, які це обрахували. Вони стверджують, що демонополізація ринку дозволить підвищити якість обслуговування населення та знизити ціни на тепло. Саме це й вирізняє УГП серед інших партій. Ми не популісти, а готуємо програму успіху для Галичини та України.
Тим не менше, у Вас залишається час і натхнення для реалізації спортивних, волонтерських проектів, адже Кубок галицького лева відбувся результативно. Однопартійці замаються розвитком спорту по районах. Розкажіть, будь ласка, про це.
Ми не можемо не культивувати здоровий та активний спосіб життя, тому що гаслом нашої партії є слова засновника спортивного руху на Галичині Івана Боберського: «Наша сила в нас самих». Ми його інтерпретуємо і на політичну площину. Але УГП – це не лише політики, а й спортсмени: на особистому прикладі доводять, що можна брати участь у спортивних змаганнях, футбольних турнірах. Ми проводимо багато загальнопартійних акцій. Цього року ми підкорювали Говерлу. Багато уваги ми приділяємо внутрішньому життю партії, організовуємо тренінги. Зараз я звертаюсь до тих, хто хоче у наступному році приєднатись до УГП, хоче займатись новою політикою, проводити час на спортивних змаганнях та бути волонтером. Зауважу, що левова частка однопартійців є волонтерами апріорі, вони часто не афішують цього. Багато членів УГП є вихідцями із самооборони Майдану. І політична, і громадська, і волонтерська діяльність доповнюють одна одну. УГП – це партія успішних, молодих, активних, нових та здорових людей.
Скажіть, чого чекаєте від року прийдешнього і чого бажаєте нашим читачам?
На 2018 рік УГП поставила планку високо. Наразі ми ще не входимо у ВР, але на Галичині є дуже багато роботи: міські проекти, завершення незакінчених справ, національно-патріотичне виховання. Сьогоднішня розмова показала різні сторони життя України. Тому бажаю всім нам ставати сильнішими, більш успішними та будувати велику соборну державу локальними проектами.
