Традиційний український костюм є сьогодні невід’ємною частиною історичної спадщини українського народу. Поєднуючи в собі естетичну та знакову функції він являє собою своєрідне відображення українського народу, його матеріальних і духовних цінностей. Роль національного вбрання як символу України зберігається і на сучасному етапі, адже він є вдалим інструментом трансляції культурних цінностей від наших предків до нащадків.
Вперше ці світлини були представлені на етнографічній виставці в Коломиї в 1880 році. Тоді це була визначна подія в культурному житті Галичини. Комітет виставки складався переважно з поляків. Під час заходу експонувалися твори народного мистецтва, у яких розкривалась реміснича та технічна вправність, художня обдарованість, талант того чи іншого митця.
Перегляньте також:
- Місто Чортків: ретроспектива на столітніх світлинах
- Всі пільги на проїзд залишаються: у Тернополі змінюється тариф на транспорт, який не буде більший, ніж в містах заходу України
Читайте також
Почесним гостем виставки був цісар Франц Йосиф. Саме тоді Європа чи не вперше довідалася про гуцульські сувеніри. Виручені за квитки гроші витратили на придбання земельної ділянки, згодом розпочалось спорудження Народного дому в Коломиї.
Серед організаторів виставки був відомий етнограф та фольклорист Оскар Кольберг, який проводив дослідження регіону і як результат видав монографію про картину побуту й культури населення краю під назвою «Покуття».
Однією із родзинок виставки була колекція фотографій українців Тернопільщини в національних костюмах, невідомого художника, власником якої був Кароль Лянцкоронський (1848-1933), граф, мистецтвознавець та колекціонер.
В 1929 році граф Лянцкоронський подарував дану колекцію Польській Академії Знань (Polskа Akademia Umiejętności), яка була утворена в 1872 р. з Краківського наукового товариства та знаходилась в Кракові по вулиці Славковській, 17. В 1948 р. була реорганізована в Польську академію наук.
Джерело фото: (http://pauart.pl)
