На Тернопільщині пройшов перший форум пасічників. Його генеральними партнерами виступили Спілка пасічників України, департамент агропромислового розвитку Тернопільської ОДА. Основні організатори форуму — пасіка Березовських, приватне підприємство «Аргон» Тернопільського району та його керівники Юрій та Наталія Березовські. Саме вони стали засновниками промислового виробництва меду, похідних продуктів бджільництва в області.
Сільгосппідприємство утримує 350 бджолосімей у селах Товстолуг — породи «українська степова», Костянтинівка — «карпатська», Малий Ходачків — німецької високопродуктивної породи «бакфаст». Хоч цьогорічний сезон цілющого нектару не був аж сприятливим, досвідчені пасічники із 40-річним стажем — Олег Михайлович Куш та чи не єдиний в області вчений бджоляр, випускник Львівського зооветеринарного інституту 90-х років, житель Малого Ходачкова Ігор Євгенович Водяний взяли з кожної сім’ї по 50 кг меду.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Для божої комахи створено всі умови розвитку та плодоношення, є чималі посіви гречки, 10-ти гектарна площа фацелії, соняшник, трави й цвіт лісових і фруктових насаджень, плодоягідних кущів, квітникового різнобарв’я. У ПП «Аргон» давно вже використовують польські, турецькі вулики, а також місцеві. теплі й зручні. Знають мед із Товстолуга не лише на Сході й у центрі України, а й у Львові, Києві, Польщі. Угорщині, Канаді. Тут розробили, затвердили та офіційно зареєстрували торгову марку «Пасіка Березовських». Це — сто відсотків екологічно чисті, натуральні продукти з профілактичними та лікувальними властивостями. Агронівський мед, товарну нішу якого займають соняшниковий і гречаний, правда є ще квітковий або весняний, ексклюзивні з фіцеліїв, адже цю культуру висіють недалеко пасіки. Саме бджологосподарство у фруктовому саду, що декілька літ уже активно плодоносить.
— У найближчій перспективі в ПП «Агрон» планують мати понад тисячу бджолосімей. Тому особливу увагу місцеві пасічники звертають на племінну й селекційну справу. В цьому році перейшли на утримання цілющих комах та їх сімей у вуликах польського виробництва, в яких рамки розміщенні не горизонтально, а вертикально. Вони легші, довше можна їх експлуатувати, виготовлені із спеціального матеріалу, що має добрі теплоізоляційні характеристики, — каже Юрій Березовський. Це — виробнича база майбутньої сільської фабрики меду, сучасного обладнання, передових технологій світового рівня.
Перший форум бджолярів Тернопільщини зібрав у конференц-залі комфортабельного ресторану АVALON PALACE понад 200 пасічників — професіоналів, аматорів справи з усіх районів краю, гостей і запрошених з Харківської, Львівської, Чернігівської, Чернівецької, Івано-Франківської, Київської, Рівненської та інших областей України. Ідея об’єднання в одну правову громадську організацію на теренах краю витала у кожному виступі пасічників.
В.о. директорп департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів навів лише дві цифри: населення Тернопільщини утримує 55,7 тис. бджолосімей, а в сільгосппідприємствах — 0,5 тис. сімей. Як панацею від усіх проблем назвав створення обслуговуючих кооперативів з бджільництва, виробничих баз та цехів, технологічних ліній з розливу та розфасування меду в скляну тару. У кулуарах пасічники з Борщівщини та Чортківщини жваво обговорювали як виступ аграрія краю, так і ініціатора форуму пасічників невтомного та енергійного Юрія Березовського. Дійшли висновку, що кооперація і об’єднання фахівців – єдино правильне рішення. Адже держава на наступний рік виділила на розвиток малих і середніх фермерських господарств, їх підтримки 1 млрд грн. Активно має запрацювати й Державний фонд України підтримки фермерських господарств. Його коштами в останні роки скористалися майже 30 молодих господарів тернопільської землі. Цікавими думками, цінними пропозиціями та задумами поділися з присутніми віце-президент Спілки пасічників України, голова Харківської обласної організації пасічників Денис Солдатов. За його словами, на ринках Європи та Близького Сходу, на американському континенті з чекають доброякісного, екологічно чистого українського меду від виробника, а не посередника. Представника Слобожанщини підтримав Василь Дмитрук, віце- президент Спілки пасічників України, який навесні в Яремчі організовував форум пасічників Прикарпаття, що активно підтримали громадську організацію і стали її членами.
Як сказав, цілющий вітчизняний продукт попитом користується не лише серед краян, а й у сусідніх прикордонних державах — Польщі та Румунії, Угорщині, Чехії. На державному рівні треба сприяти пасічникам України, не створювати бюрократичних перепон, не чекати на солідні куші та «відкати». Для цього треба об’єднатися у дієву громадську організацію, що буде регулярно виступати єдиним фронтом проти свавілля та безчинств, що тепер коїться на внутрішньому та зовнішньому ринках реалізації українського меду.
Підсумки форуму в емоційному, місцями категоричному тоні підбив народний депутат України попередніх скликань, один з авторів Конституції України Володимир Стретович. Він же ж — президент Спілки пасічників України.
Підсумком форуму стала рекомендація учасників підготувати Юрію Березовському необхідні документи для створення Тернопільської обласної організації спілки пасічників України. Привітати учасників форуму з двогодинним запізнення прийшов молодий та амбітний голова Тернопільської районної держадміністрації Олександр Похилий. Президент України Віктор Ющенко — перший бджоляр молодої української держави на зустріч з колективом Тернопільського економічного університету та своїми однокурсниками запізнився на добрих чотири години. Тож Похилому — не дивно.
То хто ж остаточно підкує бджолу на Тернопільщині? Це, думаю, незабаром вирішиться не з висоти київських пагорбів, а на місцевому рівні. Принаймні у цьому запевнив голова Тернопільської обласної асоціації пасічників імені отця Михайлевича, заслужений працівник сільського господарства України Юрій Розумний. В асоціацію, яку ще в 1995 році організував палкий знавець, академік бджоляної справи Тернопілля, який зарано відправився за світи Богдан Рудка, входять 370 членів. На їх рахунку багато корисних справ. Вже 15 років поспіль члени асоціації з усіх районів області обирали своїм керівником Юрія Розумного. Чому він, володіючи основними юридичними документами асоціації, не перереєстрував її до 1 липня ц. р., як цього вимагає новий закон прог громадські організації. Про це неодмінно серйозно запитають спілчанці. А в Києві не дрімають… І правильно вчать галичан. Шкода…
