Сьогодні світова спільнота привертає увагу людей до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом. У Тернополі зареєстровано майже тисячу ВІЛ-інфікованих. Не зважаючи на хворобу вони народжують і виховують здорових дітей.
ВІЛ-інфікована Ольга про свій статус дізналася під час вагітності. Одразу почала приймати відповідне лікування. У неї народилася здорова дівчинка. Сьогодні каже, живе повноцінним життям.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
– Я щаслива мама, дружина. Так, дізнавшись про цю хворобу, було страшно. Деякий час не спілкувалися з чоловіком. Але з народженням дитини все налагодилося. Я не опустила руки, нічого не перекреслила, живу повноцінним життям. Лише єдине стримує – говорити про те, що я ВІЛ-інфікована відкрито, – розповідає Медіатору Ольга.
Читайте також
Жінка боїться спротиву суспільства, переживає, щоб не відвернулися рідні, друзі. Згодом, щоб не показували пальцем на її дитину. Сьогодні їй легше спілкуватися з іншими ВІЛ-інфікованими, які живуть закордоном.
Представник Тернопільської БО «Мережа людей, які живуть з ВІЛ» Наталія Мішталь каже, насправді ВІЛ-позитивні люди не є небезпечні. Вони лікуються, а отже зменшують розвиток вірусу СНІДу в організмі. Це вже давно є хронічним захворюванням з яким можна жити повноцінно. В організації, у якій працює пані Наталя надають соціальну та психологічну допомогу ВІЛ-позитивним людям, а також формують у них прихильність до лікування.
– Ми здійснюємо консультації рівний рівному, де ВІЛ-позитивна особа, яка тільки стикнулася з даною проблемою, має можливість поспілкуватися з людьми які мають такий самий діагноз. Вона може безпосередньо на прикладах справитися, навчитися жити з цією хворобою, – каже Наталія Мішталь.
Нині в Тернопільському обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом на обліку 985 людей хворих на СНІД. У БО «Мережа людей, які живуть з ВІЛ» надають допомогу 456 особам.
Наше суспільство, за словами Наталії Мішталь, ставиться до ВІЛ-позитивних упереджено, навіть є прояви дискримінації. Але це пов’язано із браком інформації.