Цього року ми відзначаємо вже четверту річницю Революції Гідності (2013-2014). 21 листопада, День Гідності і Свободи є особливим для тернополян і нам, направду, є чим пишатися. Тут можна побачити і спільну роботу самоорганізованої громади, і роль особистості в історичних процесах.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Тернополяни були творцями історії
Колись засновник ОУН Євген Коновалець сказав сакраментальну фразу: «У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії». Очевидно, провідник націоналістів мав на увазі буремні події першої половини 20-го століття, коли українцям, народу без держави, випав шанс вибороти свою суверенну незалежну Україну. Такі ж порівняння будуть доречними і з подіями 2013-2014 року, коли український народ повстав проти зневаги та брехні і змусив себе поважати не лише українськими політиками, але й світовою громадськістю. Ті події були своєрідним тестом для багатьох можновладців. Тоді можна було перевірити, хто стоїть з народом, а хто більше дбає про свої насиджені крісла. Завдяки тернополянам наше місто стало локомотивом Революції Гідності.
Вже 21 листопада на вулиці вийшли студенти тернопільських вишів, а міський голова Сергій Надал підписав розпорядження про позачергову сесію на театральному майдані, декларуючи єдність з громадою міста. 24 листопада відбулося всенародне віче «За європейську Україну!», яке ухвалило Резолюцію з вимогою відставки уряду. Резолюцію публічно підтримала Тернопільська міська рада. Надал публічно звернувся до всієї громади міста із закликом вийти на вулицю на знак протесту проти спроб запровадити авторитаризм.
Коли важливі рішучі дії
У той же час більшість представників великих обласних центрів, на відміну від Тернополя, поводилися набагато обережніше. Реакція була від публічного до мовчазного «одобрямсу» усіх дій Януковича. Воно і не дивно. У перші дні важко було спрогнозувати, чим закінчаться революційні події. Представники «центральної вертикалі» спробували навіть чинити репресії проти органів самоврядування. Проти працівників міської рали та проти Надала особисто було порушено кілька десятків кримінальних справ за «неправомірні рішення». Сам же голова Тернополя, згадуючи ті події, говорив, що відчував за собою громаду, а тому був впевнений у правоті своїх дій.
Переломним моментом стало ганебне побиття беззбройних студентів. Вже 1 грудня міський голова Тернополя Сергій Надал першим серед мерів великих міст вийшов і разом з усіма тернополянами публічно закликав до усунення злочинної влади Януковича. Очільник Тернополя закликав людей вирушати на Київ для протидії репресіям та терору. Мерія організувала автобуси для добровольців. Міська рада оголосила недовіру уряду. З ініціативи міського виконкому Тернополя у школах було проведено перший урок, присвячений Революції Гідності. За координації міськвиконкому почалося створення перших добровольчих загонів слідкування за громадським порядком. В цей же час міський голова Тернополя звертається до голів обласних центрів сусідніх областей із закликом організувати спільний спротив репресіям та тоталітаризму.
Відмова виконувати злочинні накази Януковича
Тернопіль починає приймати перших поранених з Києва. За рішенням міського голови по всьому місту було вивішено українські національні прапори та прапори Ради Європи, які стали причиною нової кримінальної справи проти Сергія Надала. 11 грудня Тернопільська міська рада з ініціативи міського голови відмовилась від виконання злочинних указів, наказів, постанов, розпоряджень та інших нормативних документів Президента України, Кабінету Міністрів України та їх структурних підрозділів на місцях, які порушують права людини та громадянські свободи; закликала правоохоронців та військовослужбовців не виконувати злочинні накази, спрямовані проти демократії, прав та свобод громадян України. У місті розпочала роботу створена міським головою комісія із документації злочинів проти громадянських свобод. Уряд намагається заблокувати роботу господарських підприємств Тернополя. Зокрема, правоохоронці вимагають залучити комунальні підприємства для боротьби проти протестуючих.
Громада бере відповідальність за ситуацію в місті
24 січня 2014 року у міському виконкомі запрацював штаб громадянської безпеки. Саме він втримав місто від хаосу, коли у наступні дні з вулиць міста зникли всі правоохоронці, а телефони екстрених служб мовчали. 27 січня міська рада Тернополя визнала повноваження Народної Ради. І знову позов з боку прокуратури проти міського голови. 18 лютого міський голова провів екстрену нараду. У Тернополі було все підготовлено для прийому поранених з Києва. За добу народне віче приймає рішення про перепідпорядкування міліції виконкому і міському голові. У Тернополі було створено 13 пунктів забезпечення громадського порядку. За підтримки Тернопільської міської ради та благодійного фонду «Карітас» відкрито спеціальні рахунки для родин загиблих та постраждалих на Майдані.
Це була перемога громади. Вищий рівень самоорганізації українців. Тернопільський міський голова в одному з інтерв’ю зазначив, що у нього, як представника громади не виникало жодного сумніву щодо рішень. «Це була перемога громади і здатності українців до самоорганізації. У нас не було сумнівів, як ми маємо діяти. Адже нас поставила громада, якій ми повинні служити. Тоді — це була реально боротьба за Незалежність. Ми втримали місто. Місцеві громади і рішучість людей допомогли втримати Україну від розвалу. Сьогодні ми маємо цінити право на Гідність і Свободу, яке вибороли, в тому числі, через великі людські жертви», – сказав Сергій Надал.
Тож, сьогодні, коли вороги знову намагаються сіяти ворожнечу і сумніви між нами, маємо пам’ятати — це кожен з нас тоді, своєю дією, підтримкою врятував своє право жити у незалежній, демократичній державі. Це право треба цінувати, а також поважати подвиг тих, хто поклав життя за нашу Незалежність, як на Майдані, так і на Східному фронті. Ми сформувалися, як нація, навчили поважати нас, зможемо здолати і тимчасові труднощі, без яких не буває поступу.
Віра Сотник
