16 листопада 1952 померла Соломія Крушельницька. Її успіхи на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики і мистецтва. Ще за життя вона була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Ваґнерівська примадонна” ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Успіхи Соломії Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.
Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, тепер Бучацького району в сім’ї священика, пароха села отця Амвросія Крушельницького та його дружини Теодори. Родина декілька разів змінювала місце проживання. З 1878 року вони перебралися у село Біла біля Тернополя, звідки вже нікуди не переїжджали. Нині у родинному будинку Крущельницьких у Білій діє меморіальний музей співачки, ле зберігають особисті речі, одг та світлини Соломії.
Перегляньте також:
- У Тернополі неповнолітні брати обікрали квітковий магазин
- “Тернопільобленерго” замовило машину з масажними сидіннями за 3 млн грн
Про дитячі роки Соломії Крушельницької згадує Марія Михайлівна Цибульська — знайома Крушельницьких: «У нас пам’ятають молоду Соломію, як вона вечорами співала в гурті дівчат десь в садку чи на майдані. Вже тоді голос її був сильний, гарний і дуже відрізнявся від інших».
Співати почала з юних років. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській гімназії. 1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Високо оцінили здібності молодої співачки керівництво консерваторії: «Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Обширної скалі дзвінкий і дуже симпатичний звук її мецо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, принадна поверховість, сценічна постанова, словом всі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідаютть їй в артистичному світі найкращу будучість».
Ще під час навчання в консерваторії, Соломія Крушельницька отримала запрошення від польського Львівського оперного театру, проте вона прагнула української опери, якої на той час не існувало. Для того, щоб продовжити навчання, співачка вирішила їхати до Італії. На її рішення вплинула знаменита італійська співачка Джемма Беллінчоні, яка в той час гастролювала у Львові.
У другій половині 1890-х років почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе та інших.
17 лютого 1904 року в міланському театрі «Ла Скала» Джакомо Пуччіні представив свою нову оперу «Мадам Баттерфляй». Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху, але глядачі оперу обурено освистали. Славетний маестро почувався розчавленим. Друзі вмовили Пуччіні переробити свій твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку. 29 травня — на сцені театру «Ґранде» в Брешії відбулася прем’єра оновленої «Мадам Баттерфляй», цього разу — тріумфальна. Публіка сім разів викликала акторів і композитора на сцену. Після вистави, зворушений і вдячний, Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
