Перше документальне свідчення про мальовниче містечко Скалат на Тернопільщині датується 1512 роком, коли воно належало до Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства.
У цьому ж 1600 році Скалат отримав Магдебурзьке право – це феодальне міське право, за яким Скалат звільнявся від управління і суду феодала. Воно закріпило права міських станів – купців, ремісників і було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів. Дане право на схилі середніх віків було одним із важливих чинників зближення України із Західною Європою. За магдебурзьким правом міська верхівка дістала довгоочікуване самоврядування. І взагалі магдебургія була дуже важливим чинником у житті тогочасного міста.
Перегляньте також:
- Підгорянський монастир на фото 1900-х років
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
Читайте також
В 1630 році в Скалаті було зведено замок коштом Кшиштофа Віхровського гербу Помян. За поземним планом, це чотирикутник зі сторонами 92, 72, 72 і 63 метри. Кути замку були зміцнені 4 вежами. Замок постраждав під час Хмельниччини в середині XVII ст. Проте через якийсь час був відновлений новим власником Ян Фірлей і використовував як власне помешкання.
1772 року після Першого поділу Речі Посполитої, місто Скалат, відійшло під владу монархії Габсбургів, воно увійшло тоді до Тернопільської округи.
Останнім власником скалатського маєтку за австрійських часів був Свесскінду Розенштоку, що постійно проживав в Італії.
В 1867 р. Скалат стає повітовим містом. Це дуже позитивно вплинуло на економічну динаміку міста, і привело до збільшення кількості населення. Якщо у 1866 році населення міста становило 4247 осіб, то у 1910 вже 6228 осіб.
У 1897 році через Скалат пройшла залізниця Тернопіль — Гримайлів.
Під час Першої світової замок був зруйнований, але швидко був відбудований. Та за кілька десятиліть відбулась нова світова війна і замок зазнав нових руйнувань.