Космос манить багатьох: майже кожному доводилося споглядати зоряне небо, шукати сузір’я, захоплюватися через темне скельце сонячним затемненням та дивуватись з містики місячного, але здебільшого просто так дивитися у небо не вистачає часу. А ось тернополянка Тетяна Свинарик тільки має вільну хвилину — відразу погляд у небо! Споглядати незбагненність космосу допомагає їй телескоп. Жінка називає себе астроаматором. Торік вона з цікавості придбала телескоп для своїх дітей — сина Назара та доньки Зорянки, але, як виявилося, більше захопилася вивченням неба сама. Астрономія — енне незвичне хобі тернополянки після відеозйомки, фотографування, хенд-мейду — рукоділля… Про свої захоплення пані Тетяна охоче розповіла читачам «НОВОЇ…»
Від «шкільного» ангела до шедеврів
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
— Хенд-мейдом займаюся майже чотири роки. Якось шукала в інтернеті щось цікаве і натрапила на саморобні листівки, почала читати, як їх роблять, познайомилася з майстринями, спробувала сама і захопилася цим заняттям, — розповідає пані Тетяна. — На трудовому навчанні в школі я не проявляла особливих здібностей, талант проявився після… двох декретів! Коли людина проходить через 30-річний рубіж, у неї розкривається щось нове. У мене дуже мінливий характер: свого часу пройшла через багато гуртків, здобула фах психолога, філолога, працювала літредактором у газеті «Подільське слово», шукала себе в інших напрямках… А ось листівки мене полонили — четвертий рік інтерес не згасає. Коли втомлена чи роздратована, беруся за листівки — це чудові ліки для спокою душі! А почалося все з того, що якось пізно ввечері донька згадала, що на наступний день до школи потрібно принести саморобного ангела. Що було робити?! Півночі просиділа над ангелом! Це підштовхнуло до творчості. Старалася виготовити щось оригінальне друзям у подарунок, потім у мене почали замовляти. Окрім листівок, виготовляю й інші вироби з картону, подарункові конверти, блокноти. Люблю, коли не ставлять рамок, мовляв, так зробіть і не інакше, тоді насолоджуюсь роботою. Цікаво виготовляти й оригінальні блокноти. Свій робочий куток облаштувала на кухні. Там і мольберт моєї 10-річної Зорянки, яка відвідує гурток малювання, а ще — бісероплетіння. Засиджується біля мене і 12-річний син Назар. Мого чоловіка не стало півтори роки тому… Він був відеооператором, прищепив мені любов до зйомки — нині це основне моє заняття. Ще захоплююся фотографуванням. Усе це для душі!
Сонце, ніби золота монета, а в телескопі — велич!
— Астрономія — моє нове хобі. Щоправда, якщо з відео-
зйомки чи фотографування ще можна заробити на хліб (усміхається — авт.), то спостереження за небом — витратна справа, — продовжує пані Тетяна. — Потрібно придбати телескоп, відеокамеру, аксесуари. Торік осінніми вечорами ми з дітьми дивилися фільми, зокрема, переглянули розкішну науково-фантастичну стрічку «Інтерстеллар» про міжзоряну подорож у часі. «От якби приблизити небо!» — сказав під враженням син. «Хочеш, придбаємо телескоп, на бюджетний не так багато грошей потрібно», — запропонувала я. Так ми купили телескоп-планетник, через який видно Сонце, Місяць та інші планети, а ось об’єкти глибокого космосу (галактики, туманності) немає змоги притягнути. Привезла я додому на таксі — радості не було меж! Кожен гвинтик, кожну деталь ми з сином складали за схемою. Тоді був листопад, поставили телескоп на балконі (мешкаємо на четвертому поверсі), почекали, щоб адаптувався до температури, і надовго засіли біля нього. Потім зробили перші фото Місяця, під’єднавши до телескопа фотоапарат. Це дуже цікаво! Шкода, що в школі у мій час не було астрономії. Сонце нагадує нам золоту монету, а в телескопі — це велич! Заворожує, коли в «трубі» пливе Місяць. Розумію, що планети рухаються, але одна річ, коли вивчаєш космос із картинки, а інша — бачити на власні очі. «Мамо, зніми небо, а я потім подивлюся на Ютубі!» — буває, каже син. У дітей за рік інтерес до вивчення космосу трохи пригас, а мені дуже подобається!
Тетянині фото Місяця.
Навіть у хаосі панує порядок…
— У місті непросто фіксувати на відео небесні світила, зокрема зорі, бо багатоповерхівки засвічують видимість, — ділиться досвідом тернополянка. — Якість відеозапису руху небесних тіл погіршується через пилюку в повітрі, через тремтіння тепла, яке вночі іде від будинку. Найбільш доступний об’єкт для спостереження — Місяць, оскільки він великий, відбиває багато світла, на ньому видно кратери. Знімати його — велике задоволення! Пробували ми з дітьми спостерігати за небом на своїй дачі у селі Острів, що неподалік Тернополя. Добиралися громадським транспортом, везли у футлярі телескоп — люди зацікавлено зглядалися. Вдень через спеціальний фільтр можна спостерігати за Сонцем — небо стає чорним і видніється диск. На Тернопільщині є астролюбителі, котрі тривалий час вивчають небо, добре обізнані з астрономією, а я поки що початківець. Цьогоріч ми утворили невеличкий клуб любителів космосу. Серед «асів» в астроспостереженні — тернопільський бізнесмен Сергій Вербицький. Ми з дітьми вивчаємо планети, сузір’я за енциклопедією, а потім шукаємо на небі. Але, буває, дивишся карту — все ніби зрозуміло, дивишся в небо — нічого незрозуміло (сміється — авт.)
Забавка для… мами!
Мандрівка з телескопом на дачу.
Бачу, як пливе Сонце чи Місяць, і думаю, яка велика сила гравітації, вчені до кінця не можуть пояснити, як усе «висить» у небі, як тримається наша планета. Пробуємо з донькою фотографувати через мікроскоп також листя, пір’їни, мертвих комах. «На біології ми досліджували цибулю», — сказав якось син. Удома ми закріпили дослід. Клітини організмів нагадують галактики, міста з космосу — як клітини в мікроскопі. Навіть у світовому хаосі панує певний порядок. Мікросвіт і макросвіт схожі, просто ми рідко дивимося під ноги і догори. Хочу прищепити дітям потяг до наукових досліджень, щоб не тільки сиділи в ґаджетах, а й пізнавали живий світ. Потрібно рухатися вперед, щоразу відкривати щось нове!
