Лікарі Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України відзначають, що тернополяни усе більше стають свідомими щодо потреби здорового харчування і обирають саме здорову їжу.
«Так звана, «хімічна» їжа – страшилка нашого часу. Люди не хочуть харчуватися шкідливою хімією, а хочуть їсти корисні натуральні продукти. Але те, що вони під цим розуміють, здебільшого міфи.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Перший міф полягає в тому, що «може бути їжа без хімії». Не може. Хімії в їжі — 100%. Інше питання в тому, взяті ці хімічні речовини в продуктах харчування з природи або синтезовані людиною.
Другий міф — «все натуральне – корисне, а штучне – шкідливе». Насправді натуральне відрізняється тільки тим, що воно зустрічається в природі, і тільки цим.
Третій міф полягає в тому, що будь-якого роду штучні добавки до їжі — це винахід недавнього часу. Перший в світі штучний ароматизатор придумала людина, яка стала смажити м’ясо, оскільки запаху смаженого м’яса не існує в природі. Запах і смак смаженого м’яса — це результат взаємодії речовин, які існують в сирому м’ясі, при його нагріванні. Причому хімічно-термічної взаємодії. Запах і смак сиру теж штучний, оскільки в природі не існує сиру. Але людина навчилася виготовляти цей продукт досить давно, причому метою створення було зовсім не поліпшення смаку, а бажання законсервувати хімічні речовини молока. Багато рослинних речовин, які ми схильні вважати корисними тому лише, що вони натуральні, насправді є хімічною зброєю рослин. Вони відібрані еволюцією з метою нанесення максимального шкоди будь-кому, хто захоче з’їсти рослину. Багато є отрутами. Наприклад, кофеїн виконує роль інсектициду – захищає рослину від комах. Взагалі каву можна сміливо вважати сумішшю інсектицидів і ароматизаторів, адже і аромат кави, по суті, штучний. Зелена кава не пахне, а «натуральний» запах кави є результат хімічних реакцій, які відбуваються в зернах під час нагрівання. А що таке, наприклад, ванілін, який ми, як натуральний ароматизатор, додаємо до кондитерських виробів? З хімічної точки зору ванілін є ароматичним фенолом і ароматичним альдегідом одночасно.
У знаменитих ванільних стручках ваніліну від природи немає — він з’являється в них тільки після дозрівання і опадання. Ванілін не потрібен рослині, його мета — захист насіння від цвілі і бактерій. Це речовина, що захищає рослини від поїдання, і лише волею випадку його смак сподобався людині, що не свідчить про його користь. Те саме з гірчицею. Основна функція аллілізотіоцианату, якому зобов’язана своєю пекучістю гірчиця — відлякувати комах і травоїдних. Як такого його немає в рослині: він починає утворюватися тільки при пошкодженні тканин рослини. Його синтез запускається в момент ушкодження листя або насіння, щоб завдати максимального збитку шкіднику. І лише людина навчилася їсти створений рослиною токсин і називати це корисним, при цьому називаючи шкідливим той же аллілізотіоцианату, але отриманий методами хімічного синтезу. Токсичні речовини для захисту від комах містяться і в пухирцях огірка. А людина, нічого, їсть. У мигдалі, абрикосах, сливах та вишнях міститься дуже сильна отрута – ціанід, синильна кислота. І це не заважає людині з задоволенням вживати їх, навіть додаючи очищені зернята абрикосів до варення.
Молекули, що містяться в цедрі і створюють привабливий для нас запах апельсина, за своєю формулою більше схожі на бензин, служать для захисту соковитої м’якоті.
А ось історія про ікру, делікатесний продукт, який з низки причин дуже схильний до псування. Для консервації ікри ще недавно використовували речовину уротропін (Е 239), який з 2010 року в нашій країні заборонили.Але це єдиний консервант, який працював в ікрі. І тепер ікра або псується, або в ній багато інших консервантів, більше, ніж дозволено. Або вона все ж хороша і безпечна, але із забороненим уротропіном. Заборонений уротропін був тому, що він при зберіганні розкладається з утворенням формальдегіду, а це отрута. Але ніхто не задумався про кількості. Утворюється насправді його мізер. Та й ікру ми ложками не їмо. До того ж таку ж кількість формальдегіду, яка міститься в баночці ікри з уротропіном, можна отримати, з’ївши один банан.
Черговий міф пов’язаний з шкідливістю підсолоджувачів, які люди, що хочуть знизити вагу, використовують замість цукру.
Наприклад, аспартам – це абсолютно зрозуміла молекула, зі зрозумілим ефектом. Є сотні досліджень, що підтверджують його безпеку.
Дуже поширений міф полягає в тому, що «натуральний продукт відомо який, а що ви там насинтезували, суцільні домішки». Це повна нісенітниця. Наприклад, якщо порівнювати траву тархун і газовану воду на ароматизаторах, то в натуральному тархуні домішок більше. При цьому в газованій воді вони всі відомі, а де росла та трава і що там могло утворитися – ми не знаємо. У натуральній каві хімічних речовин набагато більше (без малого тисяча), і властивості їх вивчені набагато менше, ніж в штучному ароматизаторі кави. Всього на сьогоднішній день в продуктах харчування виявлено понад 8 тис. запашних речовин. З них близько 4 тис. дозволено до використання в якості ароматизаторів, їх властивості вивчені, вони визнані безпечними. Близько сотні таких речовин заборонені: вони виявилися шкідливими. І ще близько 4 тис. ніякої перевірки ніколи не проходили. Таким чином, споживаючи ароматизатор, ви гарантовано споживаєте тільки речовини з перевірених 4 тис. Споживаючи натуральне, ви їсте все: і перевірені безпечні, і неперевірені, і обов’язково перевірені шкідливі.
Нарешті, любителі всього натурального в магазині виберуть ковбасу або окіст натурального копчення, а не копчену за допомогою рідкого диму. І з точки зору безпеки виберуть набагато більш небезпечний продукт. Адже натуральний дим містить безліч смол та канцерогенів, які при виробництві рідкого диму відокремлюються. Фактично штучне копчення набагато безпечніше природного. Нехай і не таке смачне», – каже лікар загальної гігієни Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України Л.Безрука
