Тернопіль для туристів в міжвоєнний період

В міжвоєнний період Тернопіль був типовим воєводським містом, в якому проживало близько 35 тисяч мешканців.

Для зручності гостей міста залізниця знаходилась близько до центру міста, вона була оснащена залом очікування, місцем для зберігання багажу та рестораном. Це була вузлова станція, з якої відправлялись  потяги в сторону Льова, Збаражу та інших пунктів.

В місті можна було взяти таксі. Станція, де можна було заправити авто знаходилась на вулиці Міцкевича (напроти пошти). В середньому проїзд на таксі коштував 1,5 злотих, якщо подорож була за межі міста, то кожен наступний кілометр коштував 0,5 злотого.

Також в місті їздили автобуси, їх стоянка розташовувалась по вулиці Міцкевича біля парафіяльного костелу. До прикладу, проїзд із Тернополя до Микулинців коштував 2 злотих.

До сервісу туристів в місті було кілька готелів, зокрема: 1) Подільський, вул. Міцкевича, 27; 2) «Puntscherta», Домініканська площа; 3) «Адлер», вул. 3 Травня (кімнати коштували від 4 до 8 злотих); 4) «Гранд» . На перших поверхах готелів були ресторації, в яких туристи могли замовити обід. До прикладу на першому поверсі готелю «Подільський» була кав’ярня «BOULVARD».

30 грудня 1930 року відкрили новий готель в місті під назвою «Полонія», при готелі була кав’ярня теж під назвою «Полонія». Заклад знаходився по вулиці Міцквича.