У Борщівському краєзнавчому музеї чергова приємна подія – виставка художніх полотен славетного земляка , заслуженого художника України Івана Балана. Сто найкращих картин презентував митець для поціновувачів свого таланту на рідній Борщівщині. І як завжди, ця подія викликала жваве зацікавлення публіки.
Іван Балан уже не вперше радує земляків своєю творчістю -це вже його третя виставка у стінах Борщівського музею. Декілька років тому він представив краянам свої графічні роботи, виставка мала широкий резонанс. Тоді, у тандемі із ще одним нашим земляком Нестором Мизаком, митець представив також графіку до 11 книг із серії «За тебе, свята Україно!», екслібриси, плакати. Іван Дмитрович зізнався публіці: графіка – його улюблений напрямок у мистецтві. За своє творче життя художник ілюстрував і оформив майже 70 книг. У його творчому доробку – ілюстрації до творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Юрія Федьковича. Графічні роботи митця прикрашають і книги буковинських авторів – Марії Матіос, Володимира Вознюка, Володимира Михайловського, Василя Бабуха, Івана Снігура, Міри Костишиної. Власне, за освітою Іван Балан – художник-графік з оформлення та ілюстрування книги. Це його професія, а от живопис – то голос душі.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
Жителі Борщівщини мають нагоду побачити і оцінити художні полотна митця, які експонуються у залах музею. І це дійсно дорогий подарунок! Подарунок, на який так довго чекали усі! Ці картини – як ковток свіжого повітря, чогось нового, незвичного і, безперечно, – красивого. Мені вони чомусь здалися навіть магічними. Можливо, це від насиченої буковинської колористики, де переважають темні барви? Але у тих темних тонах стільки невидимого світла, стільки тепла, що це важко не відчути. Насправді, буковинські мотиви переважають у картинах художника, бо ж він уже багато років живе і творить у Чернівцях. І, безперечно, цей колоритний край зі своєю самобутньою культурою, наклав свій відбиток на творчість митця. Але у серії «Сільські хати» проглядається туга за рідними Стрілківцями. Ця тема саме звідти: з далекого дитинства і юності. Вона навіяна спогадами про свою сільську вуличку Баланівку, про джерело чистої кришталевої води, яке витікало неподалік із гори, про мальви і калину, криницю на подвір’ї.
У справжнього майстра буденний сюжет може стати витвором мистецтва, як ,наприклад, засушена риба, тріснуті голівки маку, або стрілки часнику, які ми обриваємо і викидаємо як непотріб. А воно попало у поле зору митця – і стало шедевром. Витримані у галицькому стилі натюрморти – ще один неповторний штрих творчості мицтя як і полотна та духовну тематику. Вдивляєшся у ці картини – і ніби втрачаєш зв’язок з реальністю. Дивно, неперевершено і магічно!
На відкритті виставки у музеї Іван Дмитрович багато розповідав про своє життя і творчість, про рідне село, про родину і друзів. Становлення його як художника проходило саме тут, на Борщівщині, де він працював у будинку культури, в школі. Деякий час керував дитячою художньою студією і паралельно займався оформленням інтер’єрів громадських установ, музеїв. Згодом доля закинула його у Чернівці, де він розкрився як справжній митець. Колишні студенти Чернівецького культосвітнього училища ще досі згадують добрим словом свого талановитого наставника. Не одному з них він передав частинку своєї душі і майстерності. Робота художником у Чернівецькому університеті та обласному художньому фонді Спілки художників України теж стала новим етапом становлення.
Сьогодні Іван Балан – активний громадський діяч, працював у товаристві «Просвіта», входив до редколегії дитячого журналу «Українська ластівка». І ось уже багато рокі є головою журі виставок творчих робіт учнів художніх шкіл Чернівеччини. За останнє десятиліття до нього прийшло заслужене визнання. Митець є членом Національної Спілки художників України, лауреатом обласної літератуно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича та обласної премії ім. Юрія Федьковича. Отримав почесне звання заслуженого художника України, нагороджений низкою ювілейних медалей.
Попри усі звання і нагороди Іван Дмитрович залишається художником з великої літери і такою ж щирою людиною. Він дуже любить своїх земляків, сестру, своє рідне село Стрілківці. І завжди згадує про цих людей з великою пошаною. Тому від своїх найкращих друзів отримав цього дня найтепліші слова, привітання і побажання. Спеціально з Києва приїхав вшанувати свого друга товариш юності – відомий політик, дисидент Микола Горбаль. Враженнями від виставки поділилися і колеги по пензлю із районного творчого об’днання «Потік», відомі художники Василь Стецько, Олег Левицький, Тетяна Окальська, Євген Шпак, працівники музею, отці Богдан Боднар і Михайло Марущак, рідна сестра Івана Дмитровича, гості із Заліщиків і Чернівців.