8 липня в Україні набув чинності новий закон про виплату аліментів. Він містить кілька нововведень, що мають спростити життя самотніх батьків у контексті судових суперечок, а також дасть можливість вимагати стільки коштів, скільки потрібно для гармонійного розвитку дитини. Втім, не обійшлось і без мінусів – юристи прогнозують, що виконати рішення суду буде так само складно, як і тепер.
Основні нові положення нового закону:
Перегляньте також:
- ЗСУ готують новий формат контракту привабливий для молоді
- Презентація книги «Замки Тернопілля» об’єднала місцеву інтелігенцію
– аліменти визнаються власністю дитини;
– мінімальний розмір аліментів збільшено до 50% від прожиткового мінімуму;
– стягнути аліменти можна в порядку наказного провадження.
Читайте також
Наказне провадження є спрощеним видом судового провадження, без виклику сторін та в мінімальні терміни. «Таким чином, інша сторона не зможе штучно затягувати процес. Крім того, тепер при визначенні розміру доходу платника аліментів враховуватимуться великі покупки, зроблені впродовж року, а тому стане важче приховувати реальні доходи», – стверджує в коментарі до нового закону юрист, редактор порталу Prostopravo Катерина Гутгарц.
Ще одне нововведення – розширено перелік причин, які враховує суд при визначенні розміру аліментів, а саме:
– наявність у платника аліментів рухомого і нерухомого майна, грошових коштів;
– дорогі покупки платника (вартість яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму), якщо вони не відповідають офіційним доходам людини.
Тобто, якщо при вирішенні судом суперечки про стягнення аліментів позивач зможе довести і документально підтвердити значні витрати колишнього чоловіка, це буде підставою для збільшення суми, що належить дитині. В Україні також є частими випадки, коли недобросовісний батько, щоби не виконувати рішення суду про стягнення аліментів, переписує майно на родичів або знайомих. У підсумку забрати таке майно в рахунок боргу за аліменти практично неможливо. Тепер же платник повинен буде розкрити джерело доходів і розповісти, звідки у нього кошти на дорогі покупки, навіть якщо майно належить не йому, а, наприклад, новій дружині.
«Новим законом визначено, що розмір аліментів повинен бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Однак довести, що є для дитини необхідним, повинен стягувач аліментів», – зазначають юристи.
Щодо самотнього батька, який виховує дитину, то новація полягає у тому, що тепер подача позовів про визнання батьківства, зміну місця проживання тощо, що активно використовувалося для затягування розгляду суперечок про стягнення аліментів, не буде підставою для зупинки судових процесів. Це істотно скоротить терміни розгляду таких справ.
Раніше аліменти були часткою від доходу платника, а якщо заробіток був нерегулярним, то гроші стягувалися у фіксованій сумі. Новим же порядком встановлено, що одержувач аліментів самостійно визначає, який спосіб стягнення йому вибрати – в частці від заробітку чи у твердій грошовій сумі.
Новим законом встановлено, що для стягнення на одну дитину передбачена одна чверть доходу одного з батьків, на двох дітей – одна третина, а на трьох і більше дітей – половина заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину. А при стягненні аліментів у твердій грошовій сумі мінімально можна претендувати на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Для порівняння: раніше в разі стягнення аліментів через суд мінімальний платіж на дитину не міг бути нижче 30% від прожиткового мінімуму на дитину, а це для дітей віком до 6 років – 1228 грн., від 6 до 18 років – 1531 грн.
Варто зазначити, що аліменти відраховуються від офіційного доходу платника.
У разі ж виникнення заборгованості з вини платника одержувач має право вимагати неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Однак сума неустойки не повинна перевищувати 100% розміру основної заборгованості.
