Прочитані декілька публікацій у популярній, найтиражнішій у 80-ті роки минулого століття всеукраїнській газеті «Сільські вісті» кардинально змінили долю і дальші життєві кроки Степана Деки з Козівки Тернопільського району. З освітянської ниви, де він викладав фізику в одній із шкіл, він згодом професійно став займатися бджолярством. Навчився виготовляти і комплектувати вулики, годувати і доглядати невтомних божих комах-трудівниць цвіту фруктових садів, плантацій конюшини, люцерни, ріпаку та гречки. Допомогла наука та цінні поради колег відомих пасічників Тернопільського району та області, з якими нині дружить й обмінюється усіма секретами ведення бджолярства.
Степан Іванович сьогодні має до 150 бджолосімей з одного вулика качає десятки літрів цілющого меду весняного, ріпакового, липового, соняшникового.
Перегляньте також:
- Мотиваційні фрази що рятують військових на полі бою
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Пан Степан уже п’ять років заступник голови обласної асоціації пасічників ім.Михайлевича, яку очолює залужений працівник сільського господарства України Юрій Розумний. Спілка активно залучає до співпраці молодих і досвідчених пасічників, організовує їх навчання, лекції відомих в Україні та за її межами пасічників, науковців, новаторів. Проводить виїзні семінари – практикуми на пасічних господарствах Тернопільщини та сусідніх областей регіону. Виробники цілющих на здоров’я кристалів активно займаються благочинністю і до релігійних свят щоразу збирають десятки кілограмів, передають бійцям української армії на Схід, дитячим будинкам, школам – інтернатам. Соціально незахищеним верствам.
Степан Дека, який пасікує вже з 1988 року, також долучається до добрих справ асоціації. А ще він дружить і постійно контактує з відомими пасічниками Миколою Задорожним, Михайлом Башняком з Козівки, Миколою Полотнянко з Плотичі, тернополянином Михайлом Пирожаком, Любомиром Ногасем з Струсова, Василем Савкою, Василем Черваком з Бучача.
Степану Івановичу на чималій пасіці допомагає дружина Марія, молодша дочка Оксана. Успадкував нелегке скрупульозне, але благородне ремесло зять Андрій, що разом з дружиною Євгенією, старшою дочкою Деків, мешкають у селі Росохуватець Підволочиського району.
-Ми з Степаном познайомилися у Тернополі,- розповідає його дружина Марія Василівна. – Він родом з с. Озеряни Бучацького району, закінчив фізико – математичний факультет Тернопільського державного педагогічного інституту. Працював учителем креслення, математики, був майстром на тернопільському комбінаті «Будіндустрія».
Додам, що Степан Іванович, який більше часу проводить на батьківщині – в Козівці, любить землю, природу. З ним дружать місцеві аграрії та фермери Іван Мричко, Василь Дідик, Володимир Крупніцький. Декова пасіка на колесах, вивозить її господар у час яблуневого цвітіння фруктового майже 40- ка гектарного промислового саду фермерів Івана та Надії Мричко, на ріпакові, гречані і соняшникові поля у Баворів, Скоморохи, Прошову, Смолянку, на лани Підволочиського і Теребовлянського району.
Сільгоспвиробники завчасно попереджають його та колег- пасічників про час та день хімічної обробки посівів, саду.
Писав колись відомий український поет Максим Рильський, що троянди і виноград – красиве й корисне. Саме такі істини і цінності поєднались в медовій долі педагога за фахом, а нині знаного на Тернопільщині бджоляра Степана Деки.
