Як важливо жити і щосекунди знати та відчувати душею й серцем, що ти комусь потрібний. Коли є усвідомлення цього, тоді за плечима, образно кажучи, виростають крила, крила надії, любові, теплоти, доброзичливості і приязного взаєморозуміння. Саме від такого стану душі гартується невидима сила духу. А що робити, коли в твоє життя несподівано вривається біда, коли світ в очах темніє, коли опускаються руки, коли…
Серед цьогорічних учасників обласних змагань Всеукраїнської спартакіади «Сила духу», які відбувались у спорткомплексі ТНЕУ, зібрались різні люди з різними життєвими ситуаціями, з особливими потребами. Хтось брав участь вперше, хтось вже був «ветераном», але всіх їх об’єднала жагуча любов до життя. Завдяки управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Тернопільській області і за підтримки обласної організації ФСТ «Спартак» ці змагання вже стали доброю традицією. Наголошую на цьому слові, не просто традицією, а саме – доброю. Учасники мають чудовий шанс гартувати не лише силу волі, а, в першу чергу, силу духу. Звідси й назва цих незвичайних змагань. Показати власним прикладом як важливо реалізовувати себе за будь-яких можливостей і ситуацій, що може бути величнішим на шляху духовного становлення і мужності.
Перегляньте також:
- Українська краса на службі перемоги: в Тернополі відбудеться благодійний захід «Традиції як тренд UA»
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
Читайте також
Учасники змагалися із різноманітних видів спорту. Серед них –армспорт, бомбаскет, гирьовий спорт, дартс, настільний теніс та шахи. Цьогоріч «старожили» змагань допомагали новачкам адаптуватися, освоїтися в незвичній ситуації. Особисто мені припав до душі Микола Божемський. Звернула увагу, коли він підіймав гирю. Вольове, спокійне обличчя. Його історія сумна: дев’ятирічним поліз у трансформаторну будку, щоб визволити звідти сову, яка вже була мертва… У результаті залишився без руки. Звісно, передати фізичний і душевний стан хлоп’яти неможливо, можна тільки приблизно уявити, що довелось дитині пережити у ту мить і впродовж наступних шести місяців.
Теніс, армрестлінг, ядро – його улюблені види спорту, раніше займався ще й біатлоном. Встиг взяти участь у змаганнях, які відбувались у Новоград-Волинську, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді. Має багато нагород – 14 медалей (золото, срібло, бронза). Раніше брав активну участь у фестивалі «Повір у себе».
Має Микола дивовижне захоплення – тримає породистих голубів. Любить за ними спостерігати, слухати їхнє таємниче вуркотіння…
Попереду на Миколу Божемського чекає Одеса, де у червні відбудеться фінал п’ятої Всеукраїнської спартакіади серед потерпілих на виробництві «Сила духу». Там спортсмени мірятимуться силою духу та мужністю, витривалістю та стійкістю. Що ж, щасти вам, хлопці!