Стає зрозуміло, що ситуація, яка склалася навколо цих депутатів після їх вигнання з партії «Свобода», загнала у тупик, або блокувала роботу всього складу народних обранців. Один «ляшківець», фракції БПП, та «Самопомочі» повністю стали на сторону вигнанців; «Народний контроль», «Громадянська позиція», «Батьківщина» та частина РПЛ зайняли нейтралітет; ВО «Свобода» будь-якими шляхами намагається якщо не змусити скласти мандати відступників, то не пустити їх у зал засідань.
Перегляньте також:
- На Донеччині загинув тернополянин Микола Головенко
- Графік вимкнення світла на Тернопільщині на 22 листопада
Саме дійство розпочалося із замінування одразу двох майже сусідніх будівель в історичній частині Тернополя: спочатку повідомили про телефонний дзвінок про наявність вибухового пристрою в будівлі вже ліквідованого на Тернопіллі Нацбанку по Грушевського, а вже за кілька хвилин поліцейські заявили і про телефонний дзвінок російськомовної людини щодо «бомби» у колишньому борделі для офіцерів австро-угорської армії по Листопадовій.
Читайте також
Варто зауважити, що обіцяного тисячного натовпу прихильників Сорокаліта, Турського та Навроцького так і не назбиралося. У колоні від Катедри вирушили близько сотні людей, які домагалися потрапляння у сесійний зал згаданої трійки. Вже за традицією, колону очолювали представник «Самопомочі» та БПП, а вже за їх спинами йшли колишні «свободівці». На щастя, на цей раз ніхто з представників провладної партії не постраждав. Та і загалом, цього разу обійшлося без побитих яйцями, обприсканих сльозоточивим газом чи побитими протестувальників.
Прибуття прихильників трійці співпало з озвученням інформації про замінування. Пропри всі чутки про від’їзд у відрядження, до конфліктуючих сторін вийшов сам начальник обласної поліції Олександр Богомол. Міську раду правоохоронці разом зі своїми собаками розміновували майже дві години.
Щодо табору «свободівців», то вони окрім нардепа Михайла Головка, лідерів міської та обласної організацій Володимира Стаюри та Олега Сиротюка, підсилилися нардепом Олегом Осуховським і командиром «Карпатської січі» Олегом Куцином. Крім того, цього разу контингент націоналістів значно подорослішав і побільшало людей у військовій формі. Їх вимоги не змінилися – не допустити до сесійної зали Сороколіта, Турського та Навроцького, як зрадників.
Третя сторона конфлікту , яка зайняла нейтралітет, під стінами міськради була представлена головою фракції «Народного контролю» Володимиром Бліхарем та керманичем «Громадянської позиції» Петром Ландяком. Їх постійно намагалися схилити на сторону підтримки відступників «Свободи». Пан Бліхар одразу з цього приводу зауважив, що нікому своєї підтримки він не обіцяв.
Весь тиск на сторону нейтралітету чинився лише з однієї причини – змусити їх взяти участь у так-званій «вуличній» сесії. Її всіма силами намагався організувати секретар Тернопільської міської ради від БПП Віктор Шумада. Аргументував він це тим, що у середину міської ради його не пускають розлючені «свободівці», тому єдиним варіантом залишається зареєструватися на вулиці і тут же почати розглядати питання під його ж керівництвом. Та ця спланована спроба переломити хід подій зазнала краху. З 22 необхідних для кворуму народних обранців знайшлося лише 17 підписантів.
Роман Навроцький заявив, що наступну сесію Тернопільської міської ради він зі своїми колегами таки організують поза межами стін муніципалітету. Це за тієї умови, якщо блокада буде продовжуватися.
У свою чергу спочатку Володимир Стаюра, а потім і Михайло Головко заявили у гучномовець, що готові ініціювати розпуск депутатського складу Тернопільської міської ради та ініціювати перевибори.
У самий розпал протистояння до натовпу таки вийшов міський голова Сергій Надал. Під загальні викрики та скандування він намагався щось пояснити людям.