Письменниця, громадська діячка, вчителька, дружина і мама двох синів, – усе це про Наталку Михно, уродженку славного міста Теребовля. Кілька років тому вона разом з сім’єю переїхала на хутір Знесіння. У них тут чимала господарка, але ця жінка здається встигає все: і в хаті лад тримати, і на городі, і знайти час на громадською діяльність, і, окрім того, не полишає свого улюбленого заняття – писати книги. У доробку пані Наталі 5 книг. Торік вийшла її книга «Звільнення». Каже, що вона частково про неї саму. Погляд попросив авторку продовжити речення, отож…
Найяскравішим спогадом з дитинства є…
Перегляньте також:
- Не буде обстрілів — буде світло: Чи повернуться графіки відключень восени та взимку
- Гарячка Західного Нілу та інша “екзотика”: які хвороби підстерігають українців?
… той, коли мені було, здається, 5 чи 6 років. Я захворіла на пневмонію. Мені довго не дозволяли виходити надвір.
За вікном була зима. Коли я вилікувалася, вже прийшла весна… Якраз на Великдень мені бабуся дозволила вийти з хати. У садку цвіли вишні. Підійшла до дерева, подув свіжий теплий вітер і на мене посипалися пелюсточки вишневого цвіту. В той момент задзвонили у церковні дзвони. Не вмію словами передати те відчуття чи то святості, чи то величі Творця тої краси… Подумала тоді, що жити ГАРНО… До речі, Великдень моє улюблене свято.
Вперше закохалася…
у другому класі… Вірю у вічне кохання, яке ніколи не перестає. У житті воно має, мабуть, різні обличчя, але це почуття найсильніше з усіх, які відчувала.
У людях розчаровувалася…
… ні, просто бабуня колись навчила не зачаровуватися і все довіряти «подушці, а не подружці». Бабусину науку я затямила назавжди.
Найбільше викликає жаль…
… війна і смерті тих, хто ще не встиг пожити…
Смерті…
…не боюся, бо знаю інтуїтивно, що то ПЕРЕХІД ….
Життя кардинально змінювала…
…коли відчувала, що побут підступає до горла… Я прагну ЖИТИ, а не існувати і тому здатна до кардинальних змін.
Допомагає дихати…
…творчість, у всьому, навіть у буденних речах.
Життя на хуторі можна порівняти…
… з мрією про рай на землі, а також зі спокоєм і миром.
Людям могла б пробачити…
… все, проте потому їх уже не існує в моєму житті….
Чоловіка треба вибирати…
… я ніколи не вибирала, просто почуття кохання і все!
Найперше звертаю увагу в чоловіках …
… на відсутність страху в очах.
Неймовірне щастя отримую …
… від успіхів моїх синів і від ТВОРЕННЯ ….
У такі моменти перехоплює дух…
… щоразу, коли світає і коли заходить сонце, коли над моїми ставами веселка, коли беру у руки свою нову першу надруковану книгу, коли пишу. Навіть не вмію пояснити цих емоцій, але правда – це диво!
Гроші це…
… засіб бути вільною і втілювати свої мрії. Засіб і все. Пригадую, у 1997-1998 роках, коли не було 25 копійок купити дріжджі, щоб спекти дітям хліб. Тоді, нам учителям, платили горілкою, борошном, цукром, сум згадувати.
Почала писати…
… у 2004 році. До текстів були щоденники ще з 2 класу, з часу першої закоханості.
Бути письменником…
… це призначення. Напевне, навіть доля.
Моя формула життя…
…ніколи не зупинятися, ніколи!
Від синів навчилася …
… бути мамою. Я люблю їх безмірно і найгарніше моє творіння – мої діти!
Завдання батьків…
… вдосконалювати себе і подавати дітям мудрий приклад, а решта прийде з любов’ю до дітей.
Шкодую, що…
… через побутові заробітки так мало часу була з дітьми, коли вони були малими. Хоча вони завжди були біля мене, я ростила їх сама і ми дуже близькі.
У політику пішла, бо …
… байдуже дивитися на тих дешевих політиканів, котрі опікуватимуться майбутнім моїх синів і талановитих учнів, не могла. Я ніколи із 1990 року не йшла з громадського життя і з політики. Пильно спостерігаю за долею моєї країни і завжди готова допомогти, коли буду відчувати, що потрібна моя допомога.
Якби доля дала шанс повернути життя назад…
… Ні, так не буває. Минуле минуло. Я живу тут і тепер, а тому ціную те, що маю сьогодні і вдячна Творцеві за все, що маю. Мрії здійснюються, але я затямила, у свої 44 роки, що сама і тільки сама є рушійною силою на своєму шляху до щастя.
Квітослава Вінчук.
