Вирощеної на 10 сотках землі енергетичної верби вистачає, щоб опалювати протягом сезону сільський чи міський будинок, дачний котедж площею майже 200 квадратних метрів.
Коли газ дорогий, у ціні зростають і дрова та вугілля – в цілому з початку року вони здорожчали у 3-4 рази. Українці переходять на твердопаливні котли, повертають у будинки кахельні та цегляні грубки, і все одно опалення взимку виходить непомірно дороговартісним. Фахівці з енергоефективності радять звернути увагу на рослини, які швидко ростуть і віддають багато тепла при спалюванні. Зокрема, на енергетичну вербу. Ця культура може рости на малопродуктивних землях, яких в України 3- 4 млн. гектарів.
Перегляньте також:
- Тернополяни, вчасно передайте показники газу — зверніть увагу на особовий рахунок
- Загинув ще у 2022 році: повертається на Тернопільщину тіло воїна Романа Заборовського
Енергетичні породи верби відрізняються від диких, які дико ростуть в нашій природі вздовж берегів. Енергетична верба швидко росте – з гектара можна отримати 20 тонн щорічно, а теплоту згоряння її прирівнюють до соснових порід дерев , яких з кожним роком стає все менше в галицькому краї. Енергетичні верби вирощують у Швеції, Данії, Великобританії, сусідній Польщі. Наприклад, у Швеції під них знято до 20 тисяч гектарів, а у сусідній Польщі – 6 тисяч.
Зазвичай вербу на паливо садять на землях, які непридатні для вирощування сільськогосподарських культур. Зокрема, на схилах ярів, обабіч шляхів та на берегах водних плес. Вона росте без особливого догляду до 25 років. Варто зауважити, що при цьому не виснажує грунти, а збагачує їх за рахунок опалого листя. До того ж, як природний фільтр, очищує землю від пестицидів і відходів агропромислових підприємств, а повітря – від вуглекислого газу. Уявіть: гектар плантації верби за три роки здатен «всмоктати» до 200 тонн самого лише цього газу!
В Україні продають посадковий матеріал здебільшого польської та шведської селекції (живці, які швидко укорінюються). Один живець із Польщі коштує 0,3 грн., зі Швеції – 1 грн., проте останні менше вибагливі та стійкіші до хвороб.
Фото: Ярослав Бачинський
На великих ділянках використовують спеціальні посадкові комбайни. Менші площі засаджують вручну. Найбільшої праці вимагає плантація в перший рік. Землю орють і удобрюють, як під овочеві культури. Стежать , щоб бур’яни не заглушили молоді рослини. Через три роки можна зрізувати на дрова. Посадженої на 10 сотих землі верби вистачить, щоб опалювати протягом сезону будинок площею майже 200 кв. м.
У державному дослідному господарстві « Львівське» НААН у селі Неслухів Кам’янка- Бузького району Львівської області вже вісім років вирощують вербу польської селекції. Щорічно продають її по 500- 600 тис. живців.
Розповідає головний агроном господарства Микола Лук’янов:
Енергетична верба росте кущем. Однорічну лозу ріжемо на живці завдовжки 20 сантиметрів. В’яжемо їх по 100 штук. Нижні краї занурюємо у вапно чи глину, щоб був орієнтир, яким кінцем садити в землю. У березні висаджуємо на постійне місце, але перед тим витримуємо кінцями дві-три доби у воді.
Садять вербу за схемою: 1,5 м між рядами і 30-50 см між рослинами у ряду. Далі – звичайний догляд: знищення бур’янів, підживлення азотними добривами. Верба за перший рік виростає майже до 3м заввишки. На виробничих площах (на деревину, а не на живці) зрізувати дерева можна раз на три роки. За цей час утворюється стовбур до 5 сантиметрів.
Урожайність енергетичної верби велика – до 100 тонн з гектара, – продовжує пан Лук’янов, – можна її спалювати,, як дерево, а можна переробляти на щепи чи пелети. При згорянні цієї деревини тепла виділяється майже удвічі більше, ніж від вугілля. Попелу від верби обмаль. До того ж, її можна спалювати, навіть не просушуючи. Сирою вона також добре горить. Головний агроном розповідає, що населення купує в них живці невеликими партіями, 100- 300 штук, та буває іноді 1-3 тисячі. Навіть було, що один чоловік замовив вербу, щоб було чим кіз годувати. (І такі трапляються трафунки…)
Крім того, що можна забезпечити собі енергетичну незадежність в одному окремо взяятому господарстві, можна також і заробити на живцях.
Садівник, мій хороший товариш, Олег Яциковський із села Ангелівка Тернопільського району чотири роки тому енергетичною вербою шведської селекції засадив край саду, біля потічка. Саджанці йому привезли знайомі з Польщі. Загалом придбав 500 живців вартістю по 1 гривні кожна. Висадив у три ряди.
Спершу думав використовувати, як дрова бо поставив новий твердопаливний котел, що обійшовся в 10 тисяч грн.,- розповідає пан Олег. Верба швидко пішла в ріст, до двох метрів витяглася. Торік зрізав перші пегони, відразу ж знайшлися охочі придбати саджанці. Купив один чоловік , який вирощує вербу та робить з неї пелети Для цього використовує комбайн, який зрізує лозу, як кукурудзу на силос, і перемелює її на друзки. Кубометр вербових брикетів замінює 9-10 кубометрів будь – якої іншої деревини. Продав цому чоловіку 8 тисяч живців, то ж моя верба окупилася в 16 разів. Садівник Олег Яциковський уже має замовлення на наступну партію вербових живців. Зрізуватиме їх в листопаді, коли опаде листя. Каже тоді ж її можна і садити, бо восени добре приймається.
Волинська агроенергетична компанія «SALIX energy», яка працює з 2010 року, засадила, енергетичними вербами 1700 гектарів. Вербову тріску відправляє на експорт, постачає для твердопаливних котелень в Україні, а саджанці продає великими партіями – від 15 тис. штук, що вистачає для посадки на один гектар. Підприємство пропонує 9 сортів української, польської, шведської та італійської селекції.
Торік Португалія стала відомою тим, що прожила 4 дні виключно на відновлювальних джерелах енергії. Такий самий експеримент провела й Німеччина. Там під енергетичні культури відведено 2 млн га і вони забезпечують 10 % енергетики усієї країни.
В Україні також є цілий ряд енергетичних рослин. Серед них верба, міскантус, цукрове сорго, цукрові буряки. У нашій державі можна задіяти для їх вирощування 8 млн. га земель. За європейським досвідом, чистий прибуток може скласти до 600 доларів з гектара. У Міністерстві агрополітики, за словами головного спеціаліста відділу енергетики та альтернативних видів палива Віктора Тимощука, розрахували, що рентабельність енергетичної верби при вирощуванні на одному гектарі складе у перший рік близько 15 тис.грн. Це у той рік, коли найбільші витрати. В наступний рік реалізація продукції принесе 20 тис.грн, а витрати становитимуть близько 2 тис. грн. Надалі прибутки будуть стрімко збільшуватися.
І останнє. У енергетичної верби, окрім паливної функції – а вже зараз нею опалюють окремі навчальні заклади, медустанови й клуби – є й екологічна. Культура сприяє дезактивації радіації в грунті, а безгумусні землі, на яких 20 років росла верба, стають родючими.
