Великдень починається із церкви… Коли вранці йдеш до храму, вся природа насторожено й таємниче чекає дива. І, здається, пелюстки світанкових квітів розпускаються в тебе на очах.
Коли після обходу храму з Плащаницею священик відкриває церковні двері і протяжно промовляє «Христос воскрес!», не лише люди, а й небесна блакить, птахи і дерева – весь світ – відповідають: «Воістину воскрес!»
Перегляньте також:
- Міфи про мінеральну воду: що правда, а що вигадка?
- З Тернопільщини передали антидронові рушниці воїнам 3-ї окремої штурмової бригади
Великдень починається із паски… Рум’яної, як світанок, світлої, як сонце. Вона пахне бабусиними руками, старенькою піччю. Лежить на столі, посміхається, навіть холодна віддає теплом. І чекає, поки найстраший в родині – дідусь – таємниче якось посміхаючись, візьме її в свої старечі руки і поважно рокрає на скиби. І жодна, навіть найпрестижніша у світі пекарня не спече такої паски, як бабуся. Бо смак у неї незвичайний – смак дитинства.
Читайте також
Великдень починається із … цвинтаря. Так, для мене саме із нього. Це завжди похмуре і тихе місце спочинку душ оживає від голосів людей, що приходять сюди згадати і помолитись за тих дорогих серцю, що відійшли у вічність. І в цей день кладовище стає місцем зустрічей тих, хто не бачився десятиліттями. Хто прїхав з іншого кінця країни і чи з-за кордону. Хтось уже встиг одружитися, а в когось у родині поповнення. І смуток втрати хоч зоповнює радість зустрічей. І скрізь чується «… Христос смертю смерть подолав, а тим, що в гробах, життя дарував!»
«Христос воскрес!» – співають дзвони. І воскресають людські серця. Воскресають села та міста. Воскресає Україна…
