На двох берегах подільської річки Збруч розкинулось мальовниче село Кудринці. Саме тут, на межі двох областей, знаходиться один з найкрасивіших замків Тернопільщини — Кудринецький замок. Помандрувати до 400-літньої твердині пропонує читачам vlasno.info .
Замок розкинувся на горі, яку місцеві мешканці називають “Стрілкою”. Звідси відкривається неймовірна панорама на каньйон тихоплинного Збруча. Колись саме ця водна артерія розділила одне велике село на цілих два, слугуючи кордоном двох імперій — Австро-Угорської та Російської, а згодом — Польщі та Радянського Союзу. Навіть через століття на мапі вже сучасної України залишилось двоє Кудринців: одні — на території Тернопільщини, інші — на території Хмельницької області.
Перегляньте також:
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
- Генеральний директор ТРЦ “Подоляни” Михайло Ібрагімов серед номінантів “Гордості Тернопілля”
У XVI-XVII століттях територією Кудринців проходив так званий Волоський шлях, яким татари здійснювали набіги за ясиром. Тож з оборонною метою у селі вирішили збудувати форпост. Вже у 1618 році за наказом представника старовинного польського шляхетського роду Гербуртів — Яна Щенсного, у Кудринцях звели фортецю. Вона здійнялась над поселенням на 40-метровій височині, а в якості матеріалу для будівництва слугував пісковик, який видобували у цій місцевості. З урвища ж біля підніжжя замку виринали поклади білого мармуру. Це й до сьогодні є єдиним родовищем мармуру на Поділлі. Сама фортеця у плані являла собою неправильний чотирикутник з трьома кутовими вежами. З трьох боків замок захищав гірський рельєф, а з четвертої твердиню обороняв неприступний крутий схил, який омивав тихоплинний Збруч. На північній стіні замку розташовувались бійниці.
У XVII столітті фортеця зазнала значних руйнувань — у 1648 році військо козацького отамана Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали з Кудринецького замку гарнізон поляків. Згодом фортецю двічі захоплювали татари. Саме події тих днів завдали призвели до значних пошкоджень замку. Відбудували його лише у другій половині XVIII століття, коли фортеця перейшла у власність шляхтичів Гуменецьких, за яких кам’яні мури та башти відбудували, а до східної стіни прибудували житловий будинок з шістьма кімнатами. Наступними власниками замку стали графи Козібродські, які влаштували тут справжню мистецьку галерею. Шість картин із їхньої колекції зараз експонуються у тернопільському музеї. Решта багатств власників фортеці, за місцевою легендою, знаходяться у підземних ходах. Ці ходи, довжиною у 25 кілометрів, колись вели до фортеці у Кам’янці-Подільському.
Люди кажуть, що місце знаходження скарбів можна “почути” – там, де вони закопані, земля гуде під ногами. Існує й ще одна цікава легенда, пов’язана з Кудринецьким замком. За переказами, колись в одній зі стін фортеці татари замурували прекрасну, горду полонянку. Привид же загубленої дівчини й досі блукає територією замку, являючись у місячні ночі випадковим туристам. Значних руйнувань фортеця зазнала у другій половині XIX століття, коли місцеві мешканці почали потроху розбирати твердиню, використовуючи будівельний матеріал для власних потреб. Фортеця й сьогодні потребує значної реставрації. Та не зважаючи на дещо занедбаний вигляд, й досі є справжньою візитівкою не лише Кудринців, а й Тернопільщини. Дістатися до пам’ятки можна автобусом з обласного центру.
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернеn
