В секторі Грушевського, 1 (до війни тут збігалися вулиці Міцкевича та Святоіванівська) до Першої світової містився двоповерховий дім, примітний лише аптекою.
30 грудня 1930 року на розі вулиці Міцкевича і Конарського відкрився новозбудований готель “Польонія” з рестораном і кав’ярнею. Загоєно останню рану, завдану Першою світовою війною вулиці. Місцева преса не могла оминути тодішню сенсацію — у готелі працював негр.
Перегляньте також:
- П’яний тернополянин врізався в чуже авто і намагався відкупитись від патрульних тисячею гривень
- Варикоз – це хвороба, котру не можна ігнорувати, – лікар-флеболог з Тернополя Орест Мельник
Власником новозбудованого закладу був Генрик Шварцвальд, що до цього тримав ресторан у готелі “Подільський”. У “Польонії” було 39 номерів з ваннами, проточною теплою та холодною водою, центральне опалення, телефон. Ціна за добу проживання від 4 до 8 злотих. У нововідкритому ресторані зустрічали новий 1931 рік, грав оркестр Макса Голдрінга. Дансинги під оркестрову музику у “Польонії” стали звичними для тернополян.
У 1944 році будинок був перетворений на руїни.
Та, якщо вірити замітці у «Вільному житті» від 12 серпня 1956 року, будинок на вул. Грушевського, 1того року почали відбуловувати.
Джерела: «Тернопіль у плині літ»// 2003р // Автор – Любомира Бойцун
А також фото та інформація місцевих поціновувачів історії.
Коментарі
