Говорити про транспортний колапс у Львові на Різдвяні свята вже якось начебто і не пасує. Сказано-пересказано, клято-переклято і в розмовах поміж львів’янами, і в засобах масової інформації, і на сторінках соцмереж, – пише ZiK.
Тож спробуємо поглянути на катастрофу міського масштабу дещо з іншого ракурсу. Що власне сталося? Може, морози під 20 градусів у нас вперше? Та ні – траплялося. І нічого дивного, що за такої погоди, тим більше у свята кількість маршруток на вулицях зменшується. Так було завжди, із року в рік. Але ніколи не було, аби їх не було взагалі. Чи майже взагалі.
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
Це – перше, що вразило. Друге – реакція міської влади. Точніше, її відсутність. Лише на третій день в Ратуші подали свою версію про технічні неполадки, яка всім чомусь видалася за незграбну відмазку. Це ж треба, щоб навіть у критичній ситуації зі сміттям, Андрій Іванович намагався робити добру міну при поганій грі, а тут ані він, ані його пахолки не спромоглися вигадати навіть більш-менш достовірної версії.
Все це може означати лише одне: міський голова втрачає важелі управління містом. Під час різдвяної транспортної катавасії поцікавився в людини, яка добре знає проблеми міста і стиль керування Садового. Так от чоловік зовсім не здивувався. Звісно, був обурений не менше мого, але спробував пояснити: «Річ у тім, що мер збудував таку систему, що без його вказівки чи благословення, жодного рішення ніхто не прийме. Тобто, коли виникає аврал, ніхто не візьметься його вирішувати без Андрія Івановича. От і бачимо, що в критичній ситуації місто фактично залишається без управління».
Не знаю, що робив Андрій Іванович з 6-го по 8-ме – бив поклони в церкві, пив горілку чи зачитався працями Донцова (або Донцової), але очевидно, що містом ніхто не керував. Більше того, транспортний колапс продемонстрував всю неефективність правил гри на ринку пасажирських перевезень. Після історії зі сміттям це вже другий приклад, коли тіньові ігри у стінах мерії боком вилазять мешканцям міста. Управління за принципом «ні сам не гам, ні іншому не дам» рано чи пізно мусіло спричинити якесь лихо – сміттєве, транспортне… Цікаво, чи міський голова чекатиме продовження, чи збереже залишки іміджу і чемно відкланяється?
