Тернопіль став другим містом в Україні, де завдяки приватній ініціативі відомих підприємців і меценатів Тараса та Ірини Демкур було відкрито етногалерею з українськими народними строями, рушниками, предметами побуту наших предків та іншим. Свою експозицію натхненники представили 28 грудня під завісу року, що минає. В галереї налічується понад 300 і автентичних екземплярів прадавніх вишиваних сорочок, 80 обрядових рушників, а також колекція старовинних ікон та ужиткових речей довоєнного періоду. Спеціально на відкриття експозиції завітали міський голова Тернополя Сергій Надал, його заступник Леонід Бицюра, начальник управління культури Тернопільської облдержадміністрації Григорій Шергей, народний депутат України Роман Заставний, а також делегації з Польщі, Німеччини та Великобританії. Привітати власників галереї прийшли актор і режисер, виконавець головної ролі у фільмі «Гетьман» Костянтин Лінартович, актор і репер, автор гімну Євромайдану Ростислав Хитряк.
Перегляньте також:
Зазначимо, що на відкритті було доволі людно, що свідчить про велику зацікавленість з боку тернопільської громади та іноземних делегацій.
Від насиченості виставки у присутніх розбігалися очі, кожен екземпляр вартий уваги, а бажаючих оглянути експозицію вже в перший день – стільки, що люди просто не вміщалися в залі. Під час відкриття етнографи зазначили, що «Спадок» – це унікальне надбання кращих взірців української культури.
«Вітаю всіх з тим, що місто отримало ще одну цікаву локацію, яка буде приваблювати не тільки туристів, а й тернополян. Сюди будуть приводити своїх дітей і онуків, щоб показати багатий спадок українського народу. Дякую родині Демкур, які відомі в Тернополі і за межами України своїм меценатством та любов’ю до нашої спадщини, за їхню сподвижницьку працю. Вони сьогодні є прикладом для всього бізнесу в тому, як можна не лише розвивати підприємництво, а й реалізовувати успішні соціальні проекти. Це приносить позитив всій громаді. До речі, вишивка стає світовим брендом і дедалі частіше можна побачити одяг з елементами української вишивки на голлівудських акторах і топ-моделях. Приємно, що ця галерея відкривається напередодні одного з найбільших свят – Різдва Христового, коли за родинним столом збираються всі, щоб відзначити його за нашими споконвічними традиціями. Ще раз дякую ініціаторам цього свята за їхню працю і вміння робити добро», – зазначив під час відкриття міський голова Сергій Надал.
Начальник управління культури тернопільської облдержадміністрації Григорій Шергей наголосив на тому, що благословення та праця, яка слугує розкриттю нашої історії та культури, спонукає наших нащадків брати приклад з предків, примножувати нашу культуру. Він також додав, що сьогоднішня подія сприяє об’єднанню однодумців.
Народний депутат Верховної Ради України Роман Заставний у вітальному слові звернув увагу на те, що «чомусь прийнято вважати, що історія – це час. Насправді історія – це люди. Сьогодні мені надзвичайно приємно, що ті, хто організував сьогоднішню етногалерею, творять новітню історію нашої держави. Не забувши про минуле, рухаємося в майбутнє».
Зі святом привітали колекціонери та народні майстри Роксоляна Шимчук, Віра Матковська, Людмила Павлова.
Відома колекціонера борщівської вишиванки Віра Матковська подякувала Тарасу та Ірині Демкурам за створення цікавої галереї, побажала успіхів у розвитку цього напрямку. Вона зазначила, що важливо зберігати цей спадок українського народу.
Майстриня з виготовлення ляльок-мотанок Людмила Павлова наголосила на тому, що важливим є те, що Тернопіль став другим після Львова, де відкрили таку галерею. Вона також подякувала родині Демкур за колосальну роботу і побажала, щоб наступного року була відкрита ще одна галерея.
Львівська колекціонера, власниця етногалереї у Львові та майстриня Роксоляна Шимчук побажала змінювати час від часу експозиції, проводити майстер-класи та екскурсії, щоб ця галерея розрослася до рівня культурного центру міста. За її словами, музейна справа в Україні перебуває в занепаді. Вона висловила сподівання, що подібні ініціативи дадуть поштовх розвитку галузі.
Актор і режисер, виконавець ролі Богдана Хмельницького Костантин Лінартович підтримав позицію Роксоляни Шимчук і побажав процвітання, подальшого розвитку і підтримки колег та однодумців.
Автор гімну Євромайдану Ростислав Хитряк разом зі всіма присутніми заспівав свій твір, додавши особливої ноти у свято.
«Цю колекція разом з чоловіком збирали майже 20 років. Вона зберігалася в нас вдома. Уже давно виникла ідея, що цю красу повинні побачити всі. Саме таким чином ми можемо привити любов до своєї культури, батьків, батьківщини. Родом я з Борщівщини, а Тарас – з Гусятинщини. У цій колекції є родинні речі, які нам передали наші бабці та мами. Це особливі речі для нашої родини, бо вони несуть в собі енергетику роду. Ми їх дуже бережемо і маємо сподівання передати їх своїм онукам», – розповіла засновниця етногалереї Ірина Демкура.
Дійсно, стіни галереї прикрашають світлини родин в українських вишиванках. Це свого роду свідчення спадкоємності традицій. Тарас Демкура переконаний, кожен українець має знати своє коріння.
«Коли ми говоримо про європейські цінності, нам потрібно зрозуміти насамперед наші цінності, нашу автентичність. Ми маємо багатовікову культуру, тому вважаємо, що зараз найкраще інвестувати у неї. У своїй колекції ми зупинилися не лише на спадку Західної України. Тут представлені всі регіони нашої країни. Ми хотіли показати, що Україна єдина, вона велика і розмаїта. Ми будемо час від часу оновлювати експозицію і робити тематичні виставки. Висловлюю подяку всім, хто допоміг нам в підготовці до відкриття та оформленні, зокрема Роксоляні Шимчук, Людмилі Павловій, Вірі Матковській, Наталії Волощук, Тетяні Фарині, родині Шкільних та іншим», – наголосив Тарас Демкура.
Простір у приміщенні та його оформлення організували таким чином, щоб кожен, хто завітає у галерею відчув особливий стан захоплення і натхнення. Стіни прикрасили родинними старими фотографіями, іконами, керамічними розписаними тарілками. Центральне місце у галереї займає картина відомого художника Олега Шупляка «Берегиня».
Експозицію в галереї облаштували не за хронологічним порядком, а за філософськими категоріями: віра, ідея, символи, буття, автентика.
«Символом галереї, її обличчям, є український сакральний знак, основний наймогутніший знак – Сварга, знак руху за сонцем, – розповіла голова громадської організації «Туристична асоціація Тернопілля»Наталія Волощук. – Українська історія традицій налічує 144 види сварги, але тут вона одна – це родина, сімейне родинне вогнище. Експозиція продумана не за хронологічним порядком, а за філософськими категоріями. Основна з них – це віра. Тут є чудові давні ікони, є святі для українців речі. Інша категорія – національні символи. Вони закодовані у вишитих рушниках, вишиванках. Серед рушників найцікавіші взірці – це з мережками із Слобожанщини, є рушник весільний, датований 1915 роком, є з деревом життя, виконаним у техніці мережка. Є вишивки з тризубими. Зокрема, чоловіча сорочка із села Серафинці Городенківського району. Тоді тризуб трактувався ще не як національний символ, а як тривимірність світу: Бог-отець, Бог-син і Бог-святий дух. Ще одна категорія – це буття, відображення: світлини, ужиткові речі, предмети інтер’єру тощо. Основною колекцією є народне мистецтво, народна автентика: вишиття та строї. Наша етногалерея об’єднує все, що потрібно людям: віру, ідею, символи, буття і мистецтво».
Відвідати етногалерею можна щодня, крім понеділка, з 10.00 до 19.00.
