На 69 році життя в сльотаві і примерзлі короткі грудневі дні завершив свій земний шлях, фотомайстер від Бога, людина , що вміла зупинити миттєвості нашого буття. Заслужений журналіст України,член Національної Спілки журналістів України і фотохудожників Богдан Приймак. Доля дала йому в руки і світлу талановиту голову зброю – фотокамеру. З нею він пройшов як Колумб і відкрив найдрібніші хутори, села і селища, містечка не лише нашого славного Тернопілля, але Західної України. Але головне у Богдановому сьогочасні-були люди праці, чисті як пшенична зернина, світлі як ранкова зоря.
Понад три десятки літ він працював фотокореспондентом популярної на Україні молодіжки «Ровесник». Про цей творчий і натхнений колектив Богдан Михайлович говорив з гордістю і великою душевною теплотою, Пізніше була регіональна газета «Західна Україна» , безперечно, увесь його талант і всевидюще око фотооб’єктива сфокусувалося,коли очолював відділ фотоілюстрації демократичного і незагажованого обласного періодичного видання «Свобода». Саме з допомогою цього часопису, що писав літопис сьогодення і становлення незалежної України до Богдана Приймака і прийшла заслужена слава і подяка сотень жителів нашого краю. Своє кредо він розкрив у єдиній персональній фотовиставці (2009р.). Його фотосвітлини та життєві фотозамальовки проілюстрували неординарні книги краєзнавчі «Тернопіль», вірного побратима Богдана Новосядлого «Буцнів». Екскурс в минуле, на хвилях любові» талановитих передчасно згаслих журналістів Люсі Овсянної «Я вже не усміхнуся так», Данила Теличина «Троянда на снігу».
Перегляньте також:
Закрився фотооб’єктив Богдана Приймака. Але пам’ять про цю прекрасну людину. чудового садівника, дбайливого батька й лагідного дідуся буде жити у наших серцях. Спи спокійно, друже Богдане, хай земля буде пухом, і теплою ці грудневі прощальні дні.
Висловлюємо свої співчуття його сім’ї, родині, сусідам та близьким і друзям!
