Василь Лабайчук, народився 7 сiчня 1990 року в селі Красносільці Збаразького району Тернопільської області, освіта вища. Проживає в місті Збараж. Член Проводу НВР “Правий сектор”.
– Василю, слава Україні! Розкажіть, як член Проводу НВР “Правий сектор”, для початку глобальне. В ім’я якої кінцевої мети ми, правосекторівці всієї України, ото б’ємось і працюємо майже 3 роки?
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
– Героям слава! Є така мета у нас… Зветься: Українська Самостійна Соборна Держава (УССД). Держава української нації. Така система держави, де принцип першості українського національного буде стояти на головному місці що в економіці, що в культурі, що в решті галузей.
Це, звичайно, про глобальне. Якщо говорити меншими критеріями, то наше завдання формувати таку структуру, котра буде своїм прикладом і своєю щоденною працею показувати українцям, що альтернативи поза українським націоналізмом не існує. І ми доведемо, що націоналізм – то не лише декларації, гасла, а ідеологія успіху, збереження та розквіту нашої нації. Спочатку на прикладі нашої організації, потім на прикладі нашої держави.
– Часом наше членство чує від скептиків, що ПС замість чіткої мети заявляє просто розмите гасло, яке за суттю популізм…
– Та скептики є скептики! Їх завжди буде достатньо. А відносно спроб переконати націоналістів, що вони займаються маячнею, то таке саме відбувається і в Росії, і в Західній Європі. Приміром, від журналістів і ведучих новин країн ЄС можна часто почути, як вони називають будь-яку партію з правими ідеями за визначенням “правоПОПУЛІСТСЬКОЮ”…
Нападків на справжніх націоналістів багацько і треба бути стійким. Якщо віриш у майбутнє української нації щиро.
А відносно УССД – то є цілком ясна концепція держави українців і для українців. (Яка, безумовно, дасть всі права та свободи також всім чесним громадянам-неукраїнцям.) По-справжньому держава самостійна, суверенна. Об’єднуюча всі українські землі. На противагу державі нинішній, що є українська тільки по назві; що прогинається перед кожним закордонним комісаром та не має волі відновити контроль над втраченими територіями.
Я переконаний, що з усіх громадсько-політичних об’єднань, котрі існують в Україні, у ПС найбільш чітка мета.
Перший етап – знищення кримінально-олігархічного режиму внутрішньої окупації. Шляхи досягнення цієї цілі ми розглядаємо різні.
– З цим розібрались. Є інший гострий момент. Наразі в українців стільки турбот на фоні державних негараздів… А революційні зміни – це завжди купа проблем, купа “побічних дій”. Кожна абсолютно нова система не дає на початку позитивного результату – треба чекати. Нащо примножувати людські проблеми? Може варто бути з цілями боротьби пом’якше?
– Ми маємо справу з криміналом, котрий контролює все в Україні. Тому, як казав Василь Іванишин, нація не здобуде нічого, якщо боротиметься за щось одне, а не за все що їй належить. Тому – або все, або нічого. Хто був на Майдані, розуміє, що ми за підтримки народу революційні зміни провести зможемо. Ми ж далеко зараз не такі слабкі, як були до Майдану.
Також ми чітко розуміємо, що боротьба у цій системі лише політичними методами приречена на поразку. Чітко видно, що будь -які протести або наперед проводяться під сценаріями Банкової і навпаки – більше розчаровують суспільство, або не є значними і тому не мають належного впливу. Плюс думаю, що у Порошенка така ж проблема зараз, як у Януковича була напередодні Майдану. Він оточений професійними баригами і шарлатанами, котрі йому регулярно доповідають, що все кругом добре та під контролем і він у це вірить, тому він часто робить дурні речі (наприклад, чергова гарантія про безвіз) котрі його штовхають у більшу прірву з народом, аніж було в Яника.
– Тепер питання до Вас, як керівника центрального штабу. Щодо внутрішньої роботи – до якого стану, вигляду, форми тягне нашу військово-політичну силу центроштаб?
– Думаю, не буду перебільшувати якщо скажу, що 2016-й рік ми тратили на впорядкування структури НВР ПС. У грудні минулого року Провід прийняв рішення про новий формат структури з єдиним керівником у кожній області.
Також у цьому році вирішено ряд питань, котрі не змогли вирішити за попередніх два:
- З мінімальними ресурсами створено єдиний штаб для управління діяльністю всього ПС. Штаб розвиваємо та поступово розширюємо.
- Сформовано чіткий розподіл обов’язків у областях, щоб структури ПС не дублювалися, не конкурували та не робили не свою діяльність. Майже у всіх областях створено штаби для ефективної життєдіяльності.
- Досягнуто значного поступу у питанні використання формату ГО. Кожна область централізовано отримала легальний інструмент – “відокремлений підрозділ Громадської Організації “Правий сектор”.
- Змінено програму Політичної партії “Правий сектор”. Зараз триває робота над її доповненнями та роз’ясненнями. Ми хочемо для зацікавлених розписати алгоритми досягнення тих чи інших пунктів з нашої програми.
- Проведені заходи для контролю, ідентифікації членів ПС. Розпочато систематизований друк та виготовлення посвідчень. Тепер у кожного, хто говорить, що він з ПС, треба запитувати посвідчення.
- Розроблено та затверджено бренд-бук ПС – визначено візуальний стиль, ідентичність руху.
- Утворено Капеланську службу. Затверджено чітке положення про Капеланську службу. Триває процес її визнання на рівні УГКЦ та УПЦ КП.
- Розроблено та триває процес доповнення і затвердження положення про відділ інформації та преси. Цей процес буде завершено до кінця цього року.
- Розпочато реформування “Правої молоді ” із банальної допоміжної партійної молодіжки у структуру всебічної підготовки та виховання молодих українців-націоналістів. Цей процес буде завершено до кінця цього року. Тут також розроблено чітке положення.
- Запущено ряд комерційних проектів організації (нагадую, що фінансування у нас, як такого, нема! все своїми руками). Вони на стадії розвитку та розширення. Скоро ми про них запустимо інформаційну кампанію.
- Розпочато роботу із побудови партійної мережі, до останнього села. Місцеві партійні організації вже частково легалізовані через реєстрацію в юстиції.
Все це є результатом невеличкої, але дружньої команди членів Центрального Штабу, котрий маю честь очолювати. Хотілося б зробити більше, але ми не всесильні. Працюємо, розвиваємося, боремося. Процес упорядкування організації всередині триває.
– Якщо без абстракцій і пафосу, який конкретний план роботи ПС на ближчий час?
– З того, що можна говорити… Думаю, найбільш глобальним проектом ПС на найближчий час має стати створення Навчального центру для всього членства ПС.
Бо найбільшими проблемами масштабної структури завжди є чіткі знання, що і як робити кожному на своєму місці. Це питання є зараз найактуальнішим і ми розпочинаємо роботу по його вирішенню.
– Як можемо охарактеризувати нинішній етап діяльності всього руху?
– Від стихії – до структури! Ще нинішній етап я б назвав етап завершення хаосу. На 90% ми його завершили. Кістяк у нас міцний, далі лише нарощування м’язів, розбудова і вишкіл людей, боротьба за Україну та перемога.
– Сподіваюсь, наша плідна розмова дасть читачеві поживу для роздумів. Пропоную завершити на позитивній ноті. Маєте побажання читачу?
– Досить патякати в фейсбуках про зраду і долю пропащу. Беріть і робіть. Arbeit Macht Frei (Праця робить вільним) – писало на воротях в німецькому концтаборі. Думаю то гасло зараз актуальне для членства нашого руху. Треба докласти колосальні зусилля, щоб перемогти і без щоденної клопіткої мурашиної праці кожного, ПС би не відбувся. Дякую, що ви поруч, перемога за нами!
