У Тернополі відкрито виставку «Музична франкіана». Це проект музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Тернопільського обласного краєзнавчого музею, який несе в собі могутню документально-духовну основу. Презентувала виставку директор львівського музею Галина Тихобаєва та завідувачка науковим відділом Данута Білавич.
Для нас було дуже важливо, – сказала пані Данута, – щоб у ювілейний рік Івана Франка виставка, а це цінні матеріали з фондів нашого музею – побувала на батьківщині видатної співачки. Тернополяни довідаються багато цікавого й нового, адже музичні сторінки франкіани надзвичайно багаті: Станіслав Людкевич, Модест Менцинський та інші. На виставці представлена частина архівів вищезгаданих особистостей, бо вони дуже тісно пов’язані між собою. У свій час музей Крушельницької вийшов із музею Франка. Спочатку він був як філія. Перша частина експозиції присвячена знайомству Соломії Крушельницької з Іваном Франком. Юна Соломія вразила своїм неперевершеним співом Франка, коли виступала на концерті у Тернопільському замку, який організувала тодішня “Просвіта». На ювілей його літературної творчості вона подарувала коштовний ріг достатку і своє фото.
Перегляньте також:
- У Підгайцях зловмисники вкрали туї біля кладовища
- Як виключатимуть світло на Тернопільщині 23 листопада
Читайте також
Рідні сестри Соломії Осипа та Олена були одружені із приятелями Івана Франка. Осипа – з Карлом Бандрівським, Олена – з Михайлом Охрімовичем. Після його смерті Бандрівський був опікуном родини.
Представлені цікаві матеріали із архіву племінниці Крушельницької – Одарки Карлівни Бандрівської. Їй вдалось зберегти архів родини Крушельницьких та Бандрівських. Центральною експозицією є портрет Крушельницької львівського художника Любомира Медвідя.
Поетична творчість Івана Франка надихала композиторів на створення музичних творів. У експозиції виставки збірник музичних творів «Зів’ялі листки» (1898 рік) з нагоди 25-річної літературної діяльності. Один із перших шанувальників Франка – Микола Лисенко, основоположник української класичної музики. Експонується також видання творів Миколи Лисенка. Зокрема «Безмежнеє поле» – 30-х років . Портрет Лисенка (копія з картини Івана Труша). Програми концертів, «Записки наукового товариства ім. Шевченка» та «Хроніки». Підшивки місячника «Українська музика». Представлені матеріали з ювілею 40-річної літературної діяльності.
Інша експозиція присвячена найвідомішій постаті українського співу Модестові Менцинському. Неперевершений виконавець опер німецького композитора Ріхарда Вагнера. Модест був улюбленим співаком шведської королівської родини. На виставці можна побачити нотні архіви Модеста з автографом. Можна ознайомитися із творчістю співаків Олександра Мишуги, Анни Крушельницької, Одарки Бандрівської. Особливе місце у музичній франкіані займає солоспів «Не пора» у виконанні Дениса Січинського. У певний період української історії це був український славень.
Приємна несподіванка чекала на відвідувачів виставки: концерт львівських заслужених артистів України Лілі Коструби та Ярослави Матюхи. У їхньому виконанні прозвучали романси «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Ой жалю, мій жалю», «Твої очі, як те поле» тощо. До слова. Пані Ліля та пані Ярослава – обидві незмінні учасниці усіх концертів, які присвячені творчості Соломії Крушельницької. «Пісня і праця – великі дві сили. І їм я до скону бажаю служити». Хіба не про них написав колись великий Каменяр?
Серед гостей було багато студентів із музичного училища ім.. Соломії Крушельницької. На урочисту імпрезу завітала шеф-редактор культурно-мистецького видання «Соломія» Марта Подкович із новим примірником газети.
