У моєму мальовничому рідному придністровському селі Бедриківці, що у Заліщицькому районі живе з добрий десяток довгожителів. Це переважно жінки серед них Кароліна Ганусяк, яку знають як літні, так й молоді люди. У завершенні багрянця осені вона скромно відсякувала свої 90 літ. Пройдено ще один рубікон сьогочасся.
Так склалося, що Господь не послав її своїх дітей, однак нині Кароліна Василівна проживає з дітьми, онуками та вже з правнуками. Вона разом з чоловіком Миколою виховали двоє дітей рідної сестри, що передчасно завершила свій земний шлях. Михайло Губиліт нині працює в Тернополі, одружений разом з дружиною виховують двійко дітей, побудували дім у приміському селі. А його рідна сестра Марія разом із сім’єю і тіткою Кароліною проживають на батьковому обійсті на куті «Заморянка». Виросла там нова хата, сад біля неї. Необхідні господарські приміщення, в яких утримують худобу та птицю.
Перегляньте також:
Читайте також
Незважаючи на свій поважний вік, тітка Кароліна ще до недавно пасла корову, порається по городу і навіть збирала гриби та ягоди у великому лісі. У вільний час, а саме в короткі осінні й зимові дні та довгі ночі читає газети, слухає радіо, дивиться телевізор, а раніше вишивала, а тепер підводить зір.
У її життевій долі було багато випробувань. Бід і випробувань зазнала ще за панування Польші, а пізніше обпалена війною молодість. Чекала юнка свого судженого із фронтових доріг, але не повернувся до рідного села – фашистська куля застала його під Кенінсбергом в далекій Прусії. Добре пам’ятає Кароліна Ганусяк перші роки примусової колективізації, коли в селі організували колгосп ім. Жданова, і ті горе-буряки, що доводилося витягувати з-під снігу. Морозяний шквальний вітер рвав благенькі куфайчини. В ті роки серйозно захворіла й моя рідна мама Юстина Василівна, яка була ланковою. І як у селі Бедриківці на початку 60-х роках в благеньких хатинах під стріхою засвітилися перші електролампочки, запрацювала пересувна кіноустановка, клуб. В тому тиснявому вогнищі культури місцеві аматори ставили п’єси Тараса Шевченка, Карпенка-Карого, Івана Франка. Людський загал стікав сюди з близьких і навіть далеких сіл. Славився й на всю округу мішаний хор, процвітала учнівська художня самодіяльність. Було ще холодно за часів хрущовської відлиги, але односельчани жили з впертою надією на краще, згодом запрацювало й радіо і перші голубі вогники екранів примітивних лампових телевізорів. Що збирав на час футбольних баталій чи фільмів цілі вулиці сусідів від малого до старого.
… Нині Кароліна Василівна живе за законами Божими. Брала активну участь в останніх місцевих виборах, сповідує християнську любов до родини, ближніх та усіх оточуючих. І радіє кожному прийдешньому дню.
