У Тернополі – день потойбіччя, а в Індії – Світла

Назвати Хелловін святом – не повертається язик. Бо там, де радість і світло, там відсутні потвори і всяка відповідна гидота, яка ніяк не вписується в Божественну природу людини. Однак, це моя суб’єктивна думка.

Багато суперечок точиться сьогодні довкола штучно привнесеного в наш український простір свята нечисті і смерті Хелловіну. Як тільки розвалився Союз, відразу почали мавпувати від заокеанського сусіда все поспіль: і добре, й погане. Шкода, що люди навіть не замислюються: а що ж насправді  відбувається під час цього дійства, адже простір, який нас оточує,  надтонка невидима для фізичних очей “штука”, щоб ним, перепрошую так легко маніпулювати – іншими словами, “крутити, як циган сонцем”. Якщо ми позиціонуємо це слово із потойбіччям, страхом, то відразу “енергетично під’єднуємось до цих низьких частот. А коли це роблять люди певної території та ще й у великій кількості… Уявляєте, як все це активізовується!  Не треба далеко ходити, варто прослідкувати у той час хоча б кількість ДТП, загострення конфліктних ситуацій, суїциду тощо. Дуже шкода, що Хелловін інтенсивно починають святкувати в багатьох тернопільських школах, абсолютно не замислюючись, що за цим стоїть і які наслідки на ментальному плані.

І зовсім не дивно, що на протидію цьому християни 1-го листопада відзначають День всіх святих. Треба ж якось відновлювати енергетичний простір довкілля. До речі, в Індії зараз три дні поспіль справді чудове свято Дівалі (Діпавалі). Свято Світла. Як символ перемоги Добра над Злом. Зрештою, у кожного право вибору. Хто з чим себе асоціює, те й святкує. Як мовиться, насильно милим не будеш.