100 років тому Україна втратила свого Героя Миколу Міхновського. На мій погляд, це одна з найбільш недооцінених фігур в українській історії і ось чому.
Саме Міхновський є автором праці «Самостійна Україна», яка побачила світ навесні 1900 року. Він відверто писав про ідею української Незалежності та нагадував, що росіяни звикли порушувати домовленості. В той час трендом було відмовлятися від національної ідентичності покладаючись на соціалізм, який всіх примирить.
Саме Міхновський більше 100 років тому звернув увагу, що в церквах «панує мова гнобителів» та закликав до автокефалії.
Саме Міхновський став автором першого проєкту української Конституції у 1905 році. Звісно, Пилип Орлик його випередив, але Пакти можна ну дуже умовно назвати власне
Конституцією, скоріше Основним законом в британському розумінні. Ідея української державності, включно з гарантією свободи слова, віросповідання та приватності — це в тому числі труди Героя Міхновського.
На противагу багатьом лідерам УЦР, Міхновський обстоював ідею формування свого сильного війська, аби чинити спротив ворогам.
Міхновський був проти пам’ятників росіянам ще задовго до наших часів. У 1904 році він організував підрив пам’ятника Пушкіну в Харкові. На 120ліття цієї події нащадки повторили його чин вже успішно в Києві.
Людина, що випередила час. Його праці і його діяльність як ніколи перегукуються сьогодні: російська церква стала проблемою для нашої нацбезпеки, пушкіних масово зносять по всій Україні, але їх ще дуже багато, а сильне добровільне військо стало основою державності.
Дякую, Великий Вчителю.
