У часі Першої світової війни отримав військове звання хорунжого та був скерований лікарем до корпусу Українських січових стрільців. Всени 1919 разом з частинами Української Галицької Армії потрапив у «трикутник смерті», бувполонений та етапований до більшовицького концентраційного табору біля Ростова. В досконалості покористовувався російською мовою, це йому стало в пригоді при організації втечі. Разом із такими ж бранцями-вояками УГА вирушив пішки через ворожу територію до Галичини. Подорож на захід тривала майже півроку.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
За «других совітів» оперував ночами у криївках українських повстанців, передавав зв’язковими упівським командирам інформацію намірів енкаведистів. Помер доктор Богдан Кисілевський у січні 1957 року в Делієві, де організував за дорученням місцевої влади лікарню, якою керував до останніх днів життя.
10 січня 1894 року – в містечку Заложці (нині смт.Залізці) Зборівського району народилася українська художниця-живописець, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва Ярослава Музика.
Займалася живописом на склі, мозаїкою, графікою, емаллю, батиком, тисненням на шкірі, карбуванням, інкрустацією, килимарством. Особливо хвилюють мініатюри із слюди. Перебуваючи на каторзі, художниця не мала права малювати, але без мистецтва жити не могла. От і придумала новий вид мистецтва, за яким тюремним посіпакам нелегко було встежити.
Великий вклад до скарбниці нашої культури Ярослава Музика зробила своєю збиральницькою діяльністю. У збірці художниці – тисячі предметів народного мистецтва, особливо з Карпат. Вона чудом зберегла рисунки Михайла Бойчука. Деякі меблі, а також колекція вишивок, перейшли до Тернопільського краєзнавчого музею.
Померла Ярослава Музика 22 листопада 1973 року в м. Львові.
10 січня 1940 року – Теребовля стає районним центром новоутвореної Тернопільської області.
10 січня 1943 року – в с.Староміщина Підволочиського району народився скульптор, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка Ярослав Миколайович Мотика. Працює в галузі станкової, декоративної та монументальної скульптури, пластики малих форм, художньої кераміки.
10 січня 1945 року – у Микулинцях вийшов перший номер районної газети «Ленінський клич».
10 січня 1945 року – ЦК КП(б)У поставив вимогу перед партійним керівництвом західноукраїнського регіону, а також органами НКДБ і НКВС впродовж зимового періоду повністю ліквідувати націоналістичне підпілля. Одним з найдієвіших способів боротьби з повстанським рухом на початку 1945 р. став зініційований владою перепис населення, проведення якого дозволило її представникам виявити значну кількість активістів та прихильників оунівського підпілля та УПА. В усіх районах за вказівкою партійно-радянського керівництва під безпосереднім патронатом силових структур, насамперед НКВС, створювалися так звані групи самооборони та винищувальні батальйони, основу яких складали місцеві мешканці. Ініціатори створення цих парамілітарних формувань основне завдання бачили в тому, щоб, з одного боку, залучити місцеве населення до боротьби проти українських повстанців, посиливши гостроту громадянського протистояння в регіоні, а з іншого – розширити соціальну базу підтримки радянської влади в західних областяхУкраїни шляхом втягнення найбільш активної частини соціуму в процес радянізації.
З 10 січня по 15 березня 1945 року – у Козлівському районі було проведено 10 великих облав проти ОУН, УПА в ході яких було охоплено села Таурів, Денисів, Городище, Кутківці, Довжанну та райцентр Козлів. Арештували 250 мешканців сіл, 14 сімей забрали на виселення.
10 січня 1947 року – повстанці убили заступника голови Козлівського райвиконкому Богуна біля його власної квартири.
10 січня 1948 року – у с.Денисів Козівського району підпільники застрелили голову райвиконкому, що тероризував населення. Здобули автомат, пістолет, гранати.
10 січня 1951 року – народився футболіст, тренер Леонід Іщук. Деякий час був наставником команди «Нива» (Тернопіль).
10 січня 1959 року – в с.Хоростець Козівського району народився український історик, археограф, доктора історичних наук, професор Богдан Андрусишин. Директор Інституту політології та права Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, заступник голови Національної спілки краєзнавців України.
10 січня 1960 року – в с.Королівка Борщівського району помер поет, художник, фольклорист Іван Русенко.
Розпочав публіцистичну діяльність в 1912 році, в австрійському часописі «Лемко». Збирав лемківський фольклор, був автором сценічного твору «Вертеп в Карпатах», багатьох віршів, байок, п’єс та ін. Часто його твори друкувалися в газеті «Карпатська Русь» і календарі «Лемко» (США), тижневику «Наше слово» (Варшава). Відомий також як збирач народного пісенного фольклору лемків.
Створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки» – один з перших посібників вивчення абетки лемківської мови з прикладами написання букв і зображеннями, назви яких починались на відповідну букву. Іван Русенко оформив лемківський буквар власними графічними роботами. У другій частині є прості тексти для читання.