У Тернополі знову була цікава зустріч із непересіч ною особистістю: есперантистом, перекладачем, спеціальним гостем Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA – Віктором Паюком, нашим краянином, який вже давненько мешкає на американській землі в Чикаго. У бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля», де відбувалось знайомство з цим цікавим чоловіком, було представлено невелику виставку книг мовою есперанто, зрештою, яку Віктор Паюк подарував книгозбірні.
Презентація видання перекладів поезії з есперанто українською мовою «Зелена антологія» не могла не зацікавити. Одна справа читати про це деінде, і друга – зустрітись віч на віч із її натхненником, укладачем, співперекладачем та автором передмови.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
– Це буде двотомник есперантської літератури в перекладі українською. Вперше у світі видаватиметься національне видання, – каже Віктор. – Вже готовий перший том, куди увійдуть твори тридцяти трьох есперантистів, поетів 19-21 століття. У різний час над перекладом працювало вісім осіб. Серед них світлої пам’яті тернопільський письменник Петро Тимочко. До другого тому увійде коротка проза. Тридцять три найбільш відомих есперантських прозаїки. Ідея появи цієї книжки виникла давно, років з 20 тому. Спочатку планувалася як «суміш»: поезія з прозою. А оскільки прозовий варіант ще не був готовий, то й було вирішено видати поетичну збірку.
Віктор Паюк сподівається, що остаточна робота буде завершена десь через рік-два. На думку перекладача мова есперанто об’єднує всіх. Історія українського есперанто особлива. Дехто каже, що це штучна мова, однак самі есперантисти заперечують подібне твердження, для них це планова мова.
Виявляється, ще у 1878 році вже було видано перший підручник есперанто, зробив це польський лікар офтальмолог (Польща на той час була розділена на три частини). У 1898 році перший український підручник Михайла Юрківа, з’явився тут, у Тернополі. Тернопіль – колиска українського есперантського руху. До цього часу було вже багато перекладів у часописах «Жінка», «Українська культура», «Лель».
1999 році саме в Тернополі з’явився перший підручник у видавництві «Лілея». Разом з Ігорем Галайчуком здійснили переклад японського цілителя Масаюкі Сайонджі «Лікувальний масаж Юмейго». А з Миколою Кравецьким – посібник з філософії.
Пам’ятаєте, 90-й рік? Тернопіль був першим, хто попрощався з Леніним. Це трапилося в серпні, а в жовтні про це вже з’явилася стаття Паюка під псевдо у бельгійському часописі «Monato», який дуже схожий на американський журнал «Тайм». На першій сторінці було фото з Майдану Волі, де ще залишався постамент Ілліча. Інтернету тоді не було, то ж всі статті Віктор відправляв через Польщу. Так інженер за фахом несподівано для себе став журналістом.
Цікава історія про партію зелених. Було це у Тернополі. 87-89 рік. Вийшла книжка Юрія Щербака російською «Чорнобиль». Через рік Віктор встиг здійснити її переклад мовою есперанто. У 91-ому році в обласному драмтеатрі відбувався ІІ з’їзд партії зелених. Місцевим есперантистам вдається «протягнути» резолюцію про те, що партія зелених у своїх міжнародних стосунках буде представлятись ще й мовою есперанто. На ту мить це вже зробили Франція та Ірландія.
Життя Віктора Паюка насичене знаковими подіями. Вкінці 90-х кілька місяців жив у Лондоні і познайомився із відомою перекладачкою Ольгою Керзюк, кураторкою української, білоруської та есперантської книгозбірень у Британській бібліотеці. Став її читачем. Мав доступ до цікавих матеріалів, написаних мовою есперанто. Здійснив переклад оповідань Василя Ярошенка (був незрячим), Миколи Бровка – надрукував у журналі іноземної літератури «Всесвіт». До слова. За плечима Віктора Паюка чималий перекладацький доробок, як з української на есперанто, так і навпаки. Авторська палітра багатобарвна – це відомі особистості із світовими іменами. Детальнішу інформацію про переклади творів можна взяти з Вікіпедії.
Фото: Валентина Семеняк