Заліщицький повіт – це адміністративна одиниця у складі Тарнопольського воєводства, яка існвала у 1921—1939 роках. Повіт охоплював територію сучасного Заліщицького району Тернопільської області.
Адміністративним центром було місто Заліщики, населення якого становило близько п’ять тисяч мешканців. Заліщицький повіт знаходився на півдні Тарнопольського воєводства. З півдня він межував по річці Дністер із Румунією, на заході з Бучацьким, на півночі з Чортківським, на сході з Борщівським повітами.
Перегляньте також:
У 1939 році в повіті проживало всього 76 155 мешканців (з них 55 490 українців-грекокатоликів — 72.86 %, 9 500 українців-латинників — 12.47 %, 2 955 поляків — 3,88 %, 2 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3.01 %, 5 865 євреїв — 7.7 % і 50 німців та інших національностей — 0.07 %.
27 листопада 1939 р. повіт був включено до новоутвореної Тернопільської області. 17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Заліщицький, Товстенський і Устя-Зеленський (з червня 1940 — Коропецький) райони.
Джерело фото: http://szukajwarchiwach.pl
